Про визнання банкрутом

Тип: Постанова

№ 7/43

Дата: 27 червня 2007 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2007 Справа N 7/43

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Полякова Б.М.

суддів: Катеринчук Л.Й. (доповідач), Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Матлаша Володимира Миколайовича

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007

у справі N 7/43

господарського суду Полтавської області

за заявами

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоргус 2000", м. Полтава

2. Приватного підприємства "Анзор", м. Полтава

3. Приватного підприємця М.Б.Б., м. Полтава

4. Фізичних осіб - трудового колективу Полтавського обласного державного комунального підприємства "Полтаваагротарасервіс" в особі представника трудового колективу - К.П.І., м. Полтава

до Полтавського обласного державного комунального підприємства "Полтаваагротарасервіс"

про визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

від заявника касаційної скарги - Матлаш В.М.

від заявника-1 - Педоряк О.М. (дов. від 12.03.2007)

від заявника-2 - не з'явились

від заявника-3 - не з'явились

від боржника - не з'явились

від Полтавського обласного сектору з питань банкрутства - Поздняков О.О. (наказ N 300-п від 06.12.2005)

від Управління майном Полтавської обласної ради - Ціленко О.О. (дов. N 1588/18у від 21.12.2006)

від Генеральної прокуратури України - Громадський С.О. (посв. N 76 від 10.02.2005)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа про визнання банкрутом Полтавського обласного державного комунального підприємства "Полтаваагротарасервіс" (далі - боржника).

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.04.2006 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Матлаша В.М.

21.07.2006 відбулися збори комітету кредиторів (протокол N 4 від 21.07.2006), на яких комітетом кредиторів прийнято рішення щодо продажу цілісного майнового комплексу Полтавського обласного державного комунального підприємства "Полтаваагротарасервіс" на відкритих торгах у формі біржових торгів на Українській Універсальній Біржі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 року зобов'язано ліквідатора здійснювати продаж майна боржника на аукціоні.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.11.2006 ухвалу від 17.08.2006 змінено та зобов'язано ліквідатора Матлаша В.М. здійснювати продаж майна боржника на відкритих торгах у формі біржових торгів на Українській Універсальній Біржі.

06.12.2006 на Українській Універсальній Біржі відбулися відкриті торги у формі аукціону з продажу комплексу нерухомого і рухомого майна боржника за участю 8 учасників аукціону.

Головою комітету кредиторів боржника - приватним підприємством "Елікон", була подана скарга на дії ліквідатора боржника Матлаша В.М. за якою скаржник наполягав на незаконних діях ліквідатора по проведенню торгів, мотивуючи тим, що порядок реалізації майна не погоджено з комітетом кредиторів боржника та неподанням звітності ліквідатором комітету кредиторів боржника в ході ліквідаційної процедури та просив відсторонити ліквідатора Матлаша В.М. від виконання повноважень.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.01.2007 у задоволенні скарги на дії ліквідатора відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Лоргус 2000" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007 апеляційну скаргу ТОВ "Лоргус 2000" було задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким Матлаша В.М. відсторонено від виконання обов'язків ліквідатора боржника.

Не погоджуючись з винесеною постановою, арбітражний керуючий Матлаш В.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, аргументуючи порушенням норм процесуального права при прийнятті постанови апеляційним судом, зокрема, статей 95, 98 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (апеляційна скарга прийнята від особи, чиї вимоги погашено у процедурі банкрутства, а відтак, він не є учасником провадження у справі про банкрутство, судом прийнято до провадження апеляційну скаргу без доказів повідомлення скаржником інших учасників провадження у справі, зокрема, прокурора).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону ( 2343-12 ) ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

За приписами частини 11 статті 30 Закону ( 2343-12 ) ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно з частиною 3 статті 30 Закону ( 2343-12 ) у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ).

Як встановлено судами, 21.07.2006 відбулися збори комітету кредиторів (протокол N 4 21.07.2006), на яких комітетом кредиторів прийнято рішення щодо продажу цілісного майнового комплексу боржника на відкритих торгах у формі біржових торгів на Українській Універсальній Біржі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2006 (зобов'язано ліквідатора здійснювати продаж майна боржника на аукціоні.

Отже, процедура реалізації майна боржника на відкритих торгах у формі біржових торгів на Українській універсальній Біржі була узгоджена не тільки з комітетом кредиторів боржника, а й затверджена судами і додаткового погодження з комітетом кредиторів строків та умов проведення відкритих торгів не потребувала, оскільки будь-яка біржа здійснює торги відповідно до існуючих на біржі правил проведення торгів, а відкриті торги проводяться біржею шляхом аукціону або конкурсу і обрання способу проведення відкритих торгів у такому випадку є правом біржі, як організатора торгів.

Як було встановлено судом першої інстанції, станом на 20.08.2006 у ліквідатора було дві письмові пропозиції від потенційних покупців на викуп комплексу нерухомого і рухомого майна боржника (ПП П.О.П. (т.5 а.с.57) та фізична особа Л.О.А. т.5 а.с.77-78). Окрім того, ліквідатор був повідомлений керівником ПВКП "Автотранс" та представником ПП "СИА" про намір даних підприємств брати участь у торгах.

Відповідно до протоколу N 1 (т.5 а.с.40-41) 06.12.2006 на Українській Універсальній Біржі відбулися відкриті торги у формі аукціону з продажу комплексу нерухомого і рухомого майна боржника за участю 8 учасників аукціону. За результатами аукціону майно було продано за 1 510 848,00 грн., при початковій його вартості 351 560,00 грн. Результати проведення аукціону не визнано недійсними.

Висновки апеляційного суду про неподання щомісячної звітності ліквідатором спростовуються матеріалами справи, зокрема, проміжковим звітом ліквідатора Матлаша В.М. від 10.11.2006 в адресу суду та комітету кредиторів боржника, який був зареєстрований у суді першої інстанції 13.11.2006 (т.5 а.с. 81-82) і зазначені обставини було прийнято до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову в задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність в діях ліквідатора порушень законодавства як щодо реалізації майна в ліквідаційній процедурі, так і на предмет подання щомісячної звітності комітету кредиторів про хід ліквідаційної процедури.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 N 11) ( v0011700-76 ), а постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, прийнята без врахування попередніх судових рішень про спосіб проведення публічних торгів, не спростовує висновків суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором Матлашем В.М. своїх посадових обов'язків.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про безпідставне прийняття апеляційної скарги від колишнього кредитора боржника, вимоги якого погашені (задоволені) у процедурі банкрутства, внаслідок чого такий кредитор втрачає статус учасника провадження у справі про банкрутство. З такими висновками погодився Верховний суд України в постанові N 24/112б від 25.05.2004 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), вважає постанову суду апеляційної інстанції прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007 підлягає скасуванню, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.01.2007 в даній справі слід залишити без змін як таку, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Матлаша Володимира Миколайовича задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.03.2007 скасувати, ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.01.2007 залишити без змін.

Головуючий Б.Поляков

Судді Л.Катеринчук Н.Ткаченко