Тип: Постанова
№ 7/28-2003
Дата: 29 червня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 7/28-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції
на рішення від 16.01.2004
у справі N 7/28-2003 господарського суду Закарпатської області
за позовом Приватного підприємця Макаровича В.В.
до Державної податкової інспекції у Закарпатській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2002 N 0000101752/0 ДПІ у Великоберезнянському районі
ВСТАНОВИВ:
Приватним підприємцем Макарович В.В. до господарського суду Закарпатської області був заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2002 N 0000101752/0 ДПІ у Великоберезнянському районі щодо нарахування прибуткового податку з громадян в сумі 94875,94 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 189751 грн.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт від 05.12.2001 про результати перевірки правильності обчислення та внесення до бюджету сум прибуткового податку ПП Макарович В.В., в якому зазначено, що "в порушення статей 7, 10, 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) ПП Макарович В.В. при здійсненні купівлі ягід і грибів від громадян та підприємців із виплачених їм доходів прибутковий податок за ставкою 20% не утримував та до бюджету не перераховував".
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.01.2004 (суддя Швед С.Б.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі шляхом визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2002 N 0000101752/0 ДПІ у Великоберезнянському районі.
Приймаючи рішення, суд встановив, що між позивачем та громадянами, які здійснювали продаж дикоростучих ягід та грибів, склались відносини купівлі-продажу, а отже до цих правовідносин слід застосовувати розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ), згідно з яким оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Ужгородська МДПІ подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області, в якій просить його скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом до спірних правовідносин норм матеріального права, а саме, статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ), в той час, як, на думку скаржника, в даному випадку слід застосовувати статті 7, 10, 11, 12 вказаного Декрету.
Зокрема, ДПІ у м. Ужгороді вважає, що кошти, виплачені позивачем особам за угодами купівлі-продажу є доходами, отриманими від фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності не за місцем основної роботи і повинні оподатковуватись у джерела виплати за ставкою 20%.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.
Так, при розгляді справи господарським судом першої інстанції встановлено, що протягом 2000 року ПП Макарович В.В. на підставі договорів купівлі-продажу придбавав у фізичних осіб лісові гриби та ягоди, на підставі чого останнім виплачено 94875,94 грн.
Прибутковий податок з цієї суми позивачем не утримувався, що стало підставою прийняття ДПІ у Великоберезнянському районі оспорюваного рішення.
Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин судом першої інстанції наведений висновок ДПІ обґрунтовано визнаний таким, що не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ).
Як передбачено статтею 11 названого Декрету ( 13-92 ), згідно з розділом III Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Доход від продажу продукції, зокрема, грибів та ягід, хоча і отримується на підставі цивільно-правової угоди, не пов'язаний, однак, із виконанням робіт, тобто із здійсненням громадянами робочої функції, у зв'язку з чим правові підстави для включення його до об'єкту оподаткування, передбаченого статтею 11 Декрету ( 13-92 ), та поширення на нього порядку оподаткування, встановленого статтею 12 Декрету, відсутні, що спростовує висновок податкової інспекції про зворотнє.
Оскільки доход від продажу продукції не передбачений як об'єкт оподаткування у розділах II і III Декрету ( 13-92 ), він відповідно до статті 13 цього Декрету підлягає оподаткуванню за правилами статей розділу IV Декрету, зокрема, з дотриманням порядку обчислення і сплати, встановленому статтею 14.
Порівняльний аналіз цієї статті і статті 10 Декрету ( 13-92 ) дає підстави для висновку про відсутність у підприємств, установ, організацій при виплаті громадянам доходів, зазначених у розділі IV Декрету, законодавчо встановленого обов'язку утримати у джерела виплати прибутковий податок і перерахувати його до бюджету.
Відсутність такого обов'язку виключає можливість стягнення з підприємств, установ, організацій не утримані та не перераховані до бюджету суми податку, як це передбачено частиною 3 статті 20 Декрету ( 13-92 ).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 16.01.2004 у справі 7/28-2003 господарського суду Закарпатської області залишити без змін, касаційну скаргу Ужгородської МДПІ - без задоволення.