Порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ Постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2000 Справа N 04-1/12-16/81

vd20000630 vn04-1/12-16/81

Порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Сквирської міжрайонної ДПІ про перевірку рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду Київської області у справі N 199/1-99 за позовом АТ "Б..." до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо визнання недійсним рішення ДПІ від 06.10.1999 N 78-220 про застосування фінансових санкцій.

Рішенням арбітражного суду Київської області від 17.12.1999 позов задоволене частково, рішення відповідача визнано недійсним у частині стягнення пені в розмірі 21207,91 грн., оскільки повернення авансового платежу відбулося у строки, передбачені додатком до контракту, у діях позивача відсутнє правопорушення, передбачене ст.4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ), а, отже, пеня повинна обчислюватись за період з 06.10.1998 по 28.12.1998. В іншій частині позову відмовлено, тому що дії відповідача визнані правомірними.

Перший заступник голови арбітражного суду Київської області постановою про перегляд у порядку нагляду від 28.02.2000 рішення суду по цій справі змінив, рішення відповідача про застосування пені в розмірі 193756,18 грн. визнав недійсним, тому що згідно з контрактами імпортований в Україну в межах 90-денного терміну товар було передано перевізнику згідно з умовою СІР "Інкотермс-90" ( v0a23697-90 ) до закінчення 90-денного строку.

Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція просить постанову арбітражного суду Київської області від 28.02.2000 скасувати, рішення суду по цій справі залишити без зміни, бо у граничний строк товар в Україну не надійшов, чим порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до підпунктів 16, 17 Інструкції НБУ від 16.06.1994 N 139 ( v0139500-94 ) "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю" ( 195/93 ) щотижня до уповноважених банків надсилаються ВМД на імпорт та експорт, на підставі яких товари та інші предмети перетнули кордон. Уповноважені банки на підставі аналізу одержаних реєстрів встановлюють контроль за своєчасним надходженням імпортованого товару з моменту здійснення авансового платежу і повідомляють органи податкової служби про порушення 90-денного терміну надходження імпортованого товару.

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов всебічно і повно вивчила обставини справи, представлені докази та встановила наступне.

Ненадходження товару в строк до 21.09.98 та 06.10.98 підтверджується ВМД, що свідчать про надходження товару на митну територію України, зокрема:

ВМД N 191762 штамп митниці: 22.10.98,

ВМД N 191757 штамп митниці; 22.10.98,

ВМД N 191764 штамп митниці: 22.10.98,

ВМД N 191759 штамп митниці: 22.10.98,

ВМД N 191758 штамп митниці: 22.10.98,

ВМД N 191866 штамп митниці: 03.11.98.

Зазначене підтверджує факт порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94 ( 185/94-ВР ) від 23.09.1994.

Відповідно до пп.16, 17 Інструкції НБУ "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" ( v0139500-94 ) від 16.06.1994 банки на підставі реєстрів ВМД здійснюють контроль за своєчасним ввезенням імпортованого товару після здійснення авансового платежу, вимагають від клієнтів ВМД, яка підтверджує імпорт товару. У випадку несвоєчасного імпорту товару банки повідомляють про порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, у тому числі Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) в органи ДПІ.

Що стосується "Інкотермс-90" ( v0a23697-90 ), які є міжнародними торговими звичаями-нормами міжнародного приватного права, то вони регулюють перехід ризиків від нерезидента до резидента і застосовуються під час розгляду спорів між резидентом та нерезидентом у зв'язку з втратою, пошкодженням товару тощо. До податкових (публічних) правовідносин за участю ДПІ норми міжнародного приватного (цивільного) права не застосовуються. Інші доводи позивача, посилання на чинне законодавство відношення до суті справи не мають.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 106-108 АПК України ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:

1. Постанову арбітражного суду по справі N 199/1-99 скасувати.

2. Рішення суду по цій справі від 30.11 - 17.12.1999 залишити без зміни.

3. Витрати по сплаті державного мита віднести на позивача, в тому числі за перегляд вішення в порядку нагляду.

Надруковано "Юридичний вісник України", 41 (277), 12-18 жовтня 2000 р.