Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2005 Справа N 2-15/6770.1-2004

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Яценко О.В. (доповідач у справі), суддів: Бур'янової С.С., Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі N 2-15/6770.1-2004 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкомплект" про стягнення 140368 грн., в судовому засіданні взяли участь представники сторін: від відповідача - Скуба В.В., дов. б/н від 28.02.2005 р., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2004 року у справі N 2-15/6770.1-2004 (суддя Дадинська Т.В.) в задоволенні позову Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкомплект" про стягнення 140368 грн. відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням, Кримське республіканське відділення фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2004 року по даній справі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі N 2-15/6770.1-2004 (судді: Лисенко В.А., Латиніна О.А., Заплава Л.М.) рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Не погоджуючись з цією постановою, Кримське республіканське відділення фонду соціального захисту інвалідів внесло до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі N 2-15/6770.1-2004 як прийняту з порушенням норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Кримське республіканське відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкомплект" про стягнення 140368 грн. за нестворені підприємством робочі місця для працевлаштування інвалідів в 2001 році.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами з приводу заявленого позову врегульовані неоднаково.

Так, в період з 01.01.2001 р. до 01.08.2001 р. діяв Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" N 204/94 ( 204/94-ВР ) в редакції від 14.10.94.

А з 01.08.2001 р. діє Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 2606-14 ) в редакції від 05.07.2001.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" в редакції Закону України N 204/94-ВР ( 204/94-ВР ) від 14.10.94 місцеві Ради народних депутатів спільно з підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду України соціального захисту інвалідів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на підставі пропозицій органів Міністерства соціального захисту населення України щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Як обґрунтовано зазначено судом першої та апеляційної інстанції, для того, щоб визначити норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, в 2001 році необхідно було прийняти відповідне рішення місцевої Ради.

Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що матеріали справи не мають жодного доказу про визначення відповідачу нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2001 р. місцевою Радою народних депутатів.

Таким чином, висновок суду першої та апеляційної інстанції, що розпорядження Сімферопольського міського голови N 17-р від 15.01.2001 р. про встановлення нормативу робочих місць, призначених для інвалідів, для ТОВ "Стройкомплект" на 2001 р. прийнято не уповноваженим органом з перевищенням повноважень, передбачених законодавством України.

Крім того, висновок судів щодо відмовлення у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону ( 2606-14 ) в редакції від 05.07.2001 р., діючим на день пред'явлення позову, тобто на 22.08.2001 р., органи соціального захисту інвалідів мають право звертатися до суду з позовами про стягнення штрафних санкцій. А позивач по даному спору заявив позов про стягнення з ТОВ "Стройкомплект" вартості не зайнятого 31 робочого місця, є обґрунтованим і відповідає положенням чинного закону.

Зазначені обставини досліджені судом апеляційної інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Таким чином, суди попередніх інстанцій у повному обсязі з'ясували матеріали справи та вірно застосували чинне законодавство.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Севастопольським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у даній справі не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі N 2-15/6770.1-2004 залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі N 2-15/6770.1-2004 залишити без змін.