Тип: Постанова
№ 5/5-05
Дата: 01 лютого 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2006 Справа N 5/5-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М.
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Кліванська О.П.
від відповідача: Онишко В.Д., Чорноштан О.Г.
розглянувши касаційну скаргу Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.10.2005 р.
у справі N 5/5-05 Господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квірін"
до Бориспільської митниці
до Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
про стягнення 15000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квірін" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської митниці та Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" про стягнення 15000 грн. збитків у зв'язку з пошкодженням вантажу та зникненням однієї одиниці пристрою ST 031 "Піранья".
Заявами від 11.02.2005 р., 21.02.2005 р., 08.04.2005 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з належного відповідача 17026,36 грн. збитків, які складаються з витрат у розмірі вартості одного втраченого пристрою ST 031 "Піранья" у розмірі 10886,29 грн.; витрат, понесених у зв'язку з переказом грошових коштів у розмірі 140,07 грн.; витрат, понесених у зв'язку з отриманням послуг адвоката у розмірі 4000 грн.; та юридичних послуг у розмірі 2000 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.04.2005 р. (суддя І.М. Фаловська) у задоволені позовних вимог до Бориспільської митниці відмовлено, позовні вимоги до Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" задоволено частково, стягнуто з Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" суму збитків у розмірі 11026,36 грн. та судові витрати: 170 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. витрат на послуги адвоката, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 29.04.2005 р., Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 25.10.2005 р. (судді: Г.В. Корсакова, О.І. Лобань, С.Г. Рудченко) апеляційну скаргу Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2005 р. змінено, стягнуто з Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" суму збитків у розмірі 11026,36 грн. та судові витрати: 110,26 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. витрат на послуги адвоката, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного господарського суду від 25.10.2005 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог до Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квірін" доводить безпідставність вимог Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
У відзиві на касаційну скаргу Бориспільська митниця доводить безпідставність вимог Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" та просить залишити без змін постанову Київського міжобласного господарського суду від 25.10.2005 р.
У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) було оголошено перерву до 01.02.2006 р.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, які з'явились в господарське засідання суду касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено, що:
- 25.05.2004 р. між ТОВ "СмерШ Технікс" (Росія) та позивачам укладено договір поставки N 01/05/2004, за яким ТОВ "СмерШ Технікс" зобов'язалось передати у власність позивачу обладнання, а саме: ST 031 "Піранья" в кількості 4 шт. на загальну суму 236916 російських рублів. Поставка здійснювалася за умови повної передплати. На виконання п. 3.2 договору позивачем 03.06.2004 р. було перераховано вищезгадані кошти. Поставка обладнання здійснювалася на умовах СІР (м. Київ) відповідно до Правил ІНКОТЕРМС-2000 ( 988_007 ).
- 08.07.2004 р. ТОВ "СмерШ Технікс" було здійснено поставку чотирьох пристроїв ST 031 "Піранья" в аеропорт "Бориспіль" відповідно до авіанакладної N 19502405863. При цьому відправником вантажу було ТОВ "СмерШ Технікс", перевізником - ТОВ "Авіа-експрес, а одержувачем - позивач. Партія товару складала 1 місце, вага брутто вантажу за документами становила 20 кг.
- 09.07.2004 року вантаж перетнув митний кордон України та попав під митний контроль Бориспільської митниці та був доставлений представником аеропорту до вантажного терміналу аеропорту на склад N 1.
- 13.07.2004 р. на адресу позивача аеропортом було надіслано телеграму N 1137 від 09.07.2004 р. про надходження вантажу (місць - 1, вага - 20 кг.) до аеропорту м. Бориспіль.
- 21.07.2004 р. на адресу позивача було повторно надіслано телеграму N 1354 про надходження вантажу (місць - 1, вага - 20 кг).
- З моменту ввезення вантажу 09.07.2004 р. та до моменту його митного оформлення 21.09.2004 р., вантаж зберігався на складі тимчасового зберігання, який належить ДМА "Бориспіль" і на якому була встановлена недостача спірного вантажу, про що складений акт від 21.09.2004 р.
Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України ( 435-15 ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, за договором зберігання зберігач зобов'язується зберегти річ, що одержана від поклажодавця та повернути цю річ поклажедавцю.
Згідно ст. 956 ЦК України ( 435-15 ), якою визначено поняття товарного складу, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Отже, за договором даного виду товарний склад зобов'язується зберігати товар, який переданий йому на зберігання поклажедавцем та повернути цьому поклажедавцеві переданий на зберігання товар.
Проте, господарським судом не встановлено, що позивач передавав на зберігання відповідачу - Державному міжнародному аеропорту "Бориспіль" пристрої ST 031 "Піранья" із чого випливає, що господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності між позивачем та відповідачем - Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" правовідносин щодо зберігання, що свідчить про порушення господарським судом вищенаведених правових норм та не встановолення правової природи правовідносин між позивачем та відповідачем - Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль".
Як вже було зазначено, ТОВ "СмерШ Технікс" було здійснено поставку чотирьох пристроїв ST 031 "Піранья" в аеропорт "Бориспіль" відповідно до авіанакладної N 19502405863. При цьому відправником вантажу було ТОВ "СмерШ Технікс", перевізником - ТОВ "Авіа-експрес, а одержувачем - позивач. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, між вищезгаданими сторонами виникли правовідносини щодо повітряного перевезення вантажу.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2003 р. N 793 ( z1023-03 ) затверджено Правила повітряних перевезень вантажів (Далі Правила), які розроблені з урахуванням положень Варшавської конвенції та умов договору перевезення вантажів, установлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("Air Waybill - conditions of contract", IATA, Resolution 600b).
Правила щодо доставки вантажу в пункт призначення та видача вантажу викладені в ст. 12 Правил ( z1023-03 ), відповідно до п.п. 12.1.1 п. 12.1 якої доставка вантажу вважається виконаною, коли вантаж доставлений митному брокеру або іншим державним органам, як це передбачено застосованими законами, і перевізник відправив повідомлення про прибуття, передбачене пунктом 12.2.2 цієї статті.
Згідно п.п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Правил ( z1023-03 ) якщо про інше попередньо не домовлено, перевізник зобов'язаний негайно повідомити вантажоотримувача про прибуття вантажу. Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших указівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі, яка зазначена в авіавантажній накладній і яку перевізник повинен повідомити. Таке повідомлення має бути відправлене звичайними (зрозумілими) способами. Перевізник не відповідатиме за неотримання чи затримку такого повідомлення.
Відповідно до п.п. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Правил ( z1023-03 ) якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після 7 днів з дати, коли він повинен був прибути, вантажоотримувач має право здійснити щодо перевізника права, що випливають з договору перевезення.
Проте, господарським судом у встановленому законом порядку на підставі відповідних доказів не було встановлено обставин, наявність яких вимагає дана правова норма.
Відповідно до п.п. 20.2.1 п. 20.2 ст. 20 Правил ( z1023-03 ) перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення.
Згідно п.п. 20.2.2. п. 20.2 ст. 20 Правил ( z1023-03 ) повітряне перевезення, у розумінні пункту 20.2.1, включає лише період часу, коли вантаж перебуває під охороною перевізника. Проте, господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було встановлено обставин щодо того чи перебував вантаж - пристрої ST 031 "Піранья" під час знаходження на складі відповідача - Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" під охороною перевізника.
Не досліджено господарським судом і обставин щодо межі відповідальності щодо вантажу, що визначені п. 20.5 Правил ( z1023-03 ).
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Київської області від 29.04.2005 р. та постанову Київського міжобласного господарського суду від 25.10.2005 р. у справі N 5/5-05 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Головуючий - суддя Б.М.Грек
Судді Г.В.Жаботина А.М.Уліцький