Тип: Рішення
№ 5/55
Дата: 18 червня 1998 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ Рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.98 Справа N 5/55
vd980618 vn5/55
За позовом закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Промислово-фінансової корпорації "Єдині енергетичні системи України" до Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України про визнання недійсним наказу від 25.03.98 N 155
( Додатково див. Постанову ВАСУ N 04-1/1-7/70 ( v7_70800-98 ) від 01.09.98 та Коментар ( n0020697-99 ) від 01.03.99 )
Суть спору: позивач звернувся до суду з вимогами визнати недійсним наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України (далі - Міністерство) від 25.03.98 N 155 "Про застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ЗАТ II "ПФК "Єдині енергетичні системи України" (Дніпропетровська область) (далі - ЗАТ II "ПФК "ЄЕСУ"), мотивуючи свої вимоги тим, що він прийнятий з порушенням чинного законодавства.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на те, що в наказі Міністерства не зазначено, які саме порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) були допущені, а також на те, що за поданням Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) може бути застосована лише така санкція, як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а не режим індивідуального ліцензування.
Відповідач - Міністерство позов не визнало, вказавши, що Міністерством видано обгрунтований наказ на підставі подання ДПА України за наявності виявлених комісією порушень в частині укладення угод між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які суперечать законам України.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ДПА України проти позову заперечує, посилаючись на те, що подання ДПА України надіслано до Міністерства в межах визначеної законом компетенції (більш детальніше див. у поясненні до позову).
Дослідивши письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, арбітражний суд вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.02.98 N 67-р ( 67-98-р ) була створена комісія з питань перевірки дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності податкового та валютного законодавства. До складу комісії увійшли представники міністерств і відомств, в тому числі фахівці Державної податкової адміністрації України та Міністерства. Під час роботи зазначеної комісії з метою запобігання зловживань у сфері зовнішньоекономічної діяльності та захисту економічних інтересів держави було прийнято рішення про застосування спеціальних санкцій до ряду підприємств-порушників чинного законодавства в тому числі і до ЗАТ II "ПФК "ЄЕСУ".
Як вбачається з пояснення-інформації ДПА України N 5602/11/22-0310 від 27.05.98, під час перевірки були виявлені порушення умов договорів постачання природнього газу суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та порядку декларування імпорту природнього газу, про що більш детально викладено в поясненні. В зв'язку з цим ДПА України 25.03.98 наліслала до Міністерства правомірне подання з пропозицією застосувати спеціальні санкції до ЗАТ II "ПФК "ЄЕСУ", як до суб'єкта зовнішньоекономічних стосунків, оскільки діяльність закритого акціонерного товариства за наявності виявлених порушень суперечить чинному законодавству в частині невідповідності законам України підписаних між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності угод (ст. 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ).
Таким чином, Міністерство у відповідності до ст. 8 Указу Президента України від 07.11.94 N 659/94, керуючись ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та на підставі зазначеного подання ДПА України обгрунтовано видало наказ N 155 від 25.03.98 "Про застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ЗАТ II "ПФК "ЄЕСУ".
Оспорюваний наказ видано Міністерством в межах його компетенції і не суперечить вимогам Закону.
Тому в позові слід відмовити.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 82-84 АПК України, ( 1798-12 ) арбітражний суд ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 1 (5), 1999 р.