Стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

Тип: Лист

№ 13-121/2024-5642|8674/03-30

Дата: 01 червня 2007 р.

Статус: Не визначено

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

01.06.2007 N 13-121/2024-5642 01.06.2007 N 8674/03-30

Територіальні управління Національного банку України, ОПЕРУ НБУ, банки та їх філії, Асоціація українських банків

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі

Відповідно до статті 13 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII ( 1251-12 ) (далі - Закон) в Україні збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно із статтею 4 Закону платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

При цьому, юридичною особою, як визначено у статті 80 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, та може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ) від 18.04.1961 року та статті 5 Віденської конвенції про консульські зносини ( 995_047 ) від 24.04.1963 року, функції дипломатичного представництва та консульської установи полягають в представництві акредитованої держави у державі перебування, захисті у державі перебування інтересів акредитованої держави та його громадян в межах, дозволених міжнародним правом тощо.

Статтею 25 Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ) та статтею 28 Віденської конвенції про консульські зносини ( 995_047 ) визначено, щодержава перебування повинна надавати всі можливості для виконання функцій представництва.

Крім цього, відповідно до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента України 10 червня 1993 року N 198/93 ( 198/93 ), дипломатичні представництва(посольства або місії) іноземної держави в Україні, консульські установи іноземної держави в Україні за своїм статусом є органами іноземної держави, яким надаються відповідні привілеї та імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ) від 18.04.1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини ( 995_047 ) від 24.04.1693 року.

Крім того, статтею 28 Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ) від 18.04.1961 року та статтею 39 Віденської конвенції про консульські зносини ( 995_047 ) від 24.04.1693 року передбачено, що винагороди і збори, стягнуті представництвами та установами при виконання своїх офіційних обов'язків, звільняються від усіх податків, зборів та мита.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні не є юридичними особами, створеними і зареєстрованими у встановленому законом України порядку, то вони не відносяться до платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют.

Голова Національного банку України В.С.Стельмах

Голова Пенсійного фонду України Б.О.Зайчук

Пов'язані документи

  • Цивільний кодекс України
  • Про систему оподаткування
  • Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні