Тип: Постанова
№ 2-23/15428-2003
Дата: 15 липня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 2-23/15428-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Феодосія
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2004 р.
у справі N 2-23/15428-2003 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ТОВ "Атан-Крим"
до ДПІ у м. Феодосія
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 18.11.2003 р. (суддя Іщенко Г.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2004 р. (судді Градова О.Г., Волков К.В., Фенько Т.П.), позов задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії від 29.08.2003 р. N 003940/1402/23-3/1/0 про визначення ТОВ "Атан-Крим" податкового зобов'язання за платежем з фінансових санкцій у сумі 771,10 грн., застосованих на підставі пунктів 3, 4 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ( 265/95-ВР ) (далі за текстом - Закон України від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 1776-14 ).
Судові рішення мотивовані відсутністю підстав, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), для направлення суб'єкту підприємницької діяльності податкового повідомлення-рішення щодо фінансових санкцій інших, ніж застосованих за порушення правил оподаткування.
В касаційний скарзі ДПІ у м. Феодосії просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для застосування до ТОВ "Атан-Крим" фінансових санкцій в оспорюваній сумі слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.08.2003 р. N 000498, про допущені позивачем при здійсненні розрахунків за продані товари на АЗС N 72, розташованої по Херсонському шосе, 1 в м. Армянську порушення у сфері готівкових розрахунків, а саме: незабезпечення відповідності на 18,22 грн. суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі денного звіту реєстратора розрахункових операцій; незазначення в розрахунковій книжці N 0111003869/3 дати початку використання, а в книзі обліку розрахункових операцій - дат початку і кінця використання вказаної розрахункової книжки; незабезпечення зберігання фіскального звітного чека N 14 при здійсненні розрахункових операцій через їх реєстратор 05.06. і 06.06.2003 р.
Апеляційним господарським судом на підставі наявних у справі доказів, пояснень представників сторін встановлено факт вчинення позивачем зазначених порушень, юридична кваліфікація яких передбачена пунктами 5, 9, 13 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 265/95-ВР, 1776-14 ) та пунктом 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614 ( z0106-01 ), зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.02.2001 р. за N 106/5297 (з наступними змінами і доповненнями).
При цьому суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідальність передбачена за вказані порушення пунктами 3, 4 ст. 17 та ст. 22 Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 265/95-ВР, 1776-14 ) у вигляді фінансових санкцій, настає для суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від форми його вини при вчиненні таких порушень.
Апеляційною інстанцією також зроблено правильний висновок щодо наявності у відповідача повноважень на здійснення контролюючих функцій у сфері розрахунків та застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій за порушення вимог Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 265/95-ВР, 1776-14 ), що відповідає положенням ст.ст. 15, 17 цього Закону та пункту 4 ст. 10, пункту 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).
При відсутності в чинному законодавстві визначення щодо форми і змісту рішення органу державної податкової служби про застосування фінансових санкцій за порушення такого роду застосування до позивача зазначених фінансових санкцій за податковим повідомленням-рішенням може бути підставою для визнання цього податкового повідомлення-рішення лише в частині визначення фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання позивача. Останнє випливає із положень ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), пунктів 1.2, 1.6 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права з врахуванням встановлення обставин справи в повному обсязі відповідно до частини 1 ст. 111-10 ( 1798-12 ) є підставою для зміни постановлених у справі судових рішень з частковим задоволенням позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 5 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Феодосії задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2004 р. та рішення господарського суду АР Крим від 18.11.2003 р. змінити.
Позов задовольнити частково.
Визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії від 29.08.2003 р. N 003940/1402/23-3/1/0 недійсним у частині визначення фінансових санкцій у сумі 771,10 грн. сумою податкового зобов'язання ТОВ "Атан-Крим".