Тип: Постанова
№ 8/426а
Дата: 29 червня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2005 Справа 8/426а
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенка Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "фірма "Промпоставка"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.05
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ "фірма "Промпоставка"
до Маріупольської митниці
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представників судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Криворучко В.Ж. (дов. від 24.06.05 N 2), Зулинська І.В. (дов. від 24.06.05 N 1),
Митниці: не з'явились,
УДК: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.01.05 господарського суду Донецької області У задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Маріупольської митниці N 1/0 від 21.07.2003 р. відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що митне оформлення ввезеного позивачем товару було проведене без нарахування ПДВ, внаслідок чого, за заявою позивача, залишок коштів в сумі 59517,66 грн. було повернуто останньому відповідно до платіжного доручення N 1828 від 27.06.03, отже, відповідачем було виявлено факт несплати з боку позивача суми податку на додану вартість за вантажною митною декларацією N 70301/3/102132 в розмірі 41481,37 грн.
Постановою від 17.03.05 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Промпоставка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами п. "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 N 2181-III ( 2181-14 ) (далі Закон N 2181-III).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, позивачем на митну територію України було ввезено легковий автомобіль Toyota Landcruiser митною вартістю 192537,92 грн. згідно з вантажною митною декларацією N 70301/3/102132 та попередньою декларацією N 70301/3/101944, оформленою відповідачем 05.06.2003 р.
В забезпечення вимог по сплаті митних платежів та податкових зобов'язань згідно з вимогами п. 12. наказу Держмитслужби України від 03.06.2003 р. N 424/7746) позивачем перераховано відповідачу 74563,08 грн., в тому числі, ПДВ в сумі 44430,75 грн., як суму грошової застави за платіжним дорученням N 1 від 05.06.2003 р.
Після фактичного надходження на митну територію України імпортованого автомобіля 19.06.2003 митницею було проведено оформлення вантажної митної декларації N 70301/3/102132, відповідно до змісту графи 4.7 якої сума податку на додану вартість була відсутня, оскільки враховуючи вимоги пп. 3.2.8 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (далі Закон N 168/97-ВР) сума ПДВ не сплачується при імпорті товарів у якості інвестиції до статутного фонду.
Отже, судами встановлено, що митне оформлення ввезеного позивачем товару було проведене без нарахування ПДВ, внаслідок чого, за заявою позивача, залишок коштів в сумі 59517,66 грн. було повернуто останньому відповідно до платіжного доручення N 1828 від 27.06.2003 р.
Судами також з'ясовано, що за результатами камеральної перевірки правильності митного оформлення ввезеного позивачем товару згідно з вантажною митною декларацією N 70301/3/102132, проведеної в липні 2003 р., встановлено методологічну помилку при наданні пільги у вигляді несплати ПДВ при ввезенні належного позивачу товару.
Враховуючи, що на ввезений позивачем товар розповсюджується дія Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір" ( 18-92 ), митницею зроблено висновок, що сума податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 3.1.2. Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) повинна бути сплачена позивачем на загальних умовах виходячи з розрахунку 20 відсотків від митної вартості ввезеного товару. Таким чином, відповідачем було виявлено факт несплати з боку позивача суми ПДВ за вантажною митною декларацією N 70301/3/102132 в розмірі 41481,37 грн.
На підставі вказаних обставин Маріупольською митницею з посиланням на пп. "в" п. 4.2.2. ст. 4 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) було прийнято податкове повідомлення-рішення N 1/0 (форма "Р") від 21.06.2003 р., яким позивача зобов'язано сплатити визначену в процесі камеральної перевірки суму податку на додану вартість в розмірі 41484,37 грн., а також штрафні санкції в розмірі 5 відсотків в сумі 2,074,22 грн., всього 43558,59 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним в даному випадку посилання судів попередніх інстанцій на пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону N 2181-III ( 2181-14 ), згідно якого митні органи є контролюючим органом стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків, зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні товарів і предметів на митну територію України.
Пунктом 1.9 ст. 1 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) податкове повідомлення визначено як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
З врахуванням того, що митницею внаслідок проведеної камеральної перевірки було виявлено помилки у поданій позивачем податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання, та того факту, що ввезений позивачем на митну територію товар підпадає під дію Декрету КМУ "Про акцизний збір" ( 18-92 ) колегія суддів вважає обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність дій митниці щодо прийняття та направлення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин постанову Донецького апеляційного господарського суду прийнято обгрунтовано при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 17.03.05 Донецького апеляційного господарського суду у справі N 8/426а залишити без змін.