Про визнання права власності

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2007 Справа N 2-19/14182-2006

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Першиков Є.В.

судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.

розглянувши касаційні подання

- Військового прокурора Сімферопольського гарнізону

- Військового прокурора Севастопольського гарнізону

- Військового прокурора Київського гарнізону

на постанову від 21.11.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

за заявою Міністерства оборони України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 р.

у справі N 2-19/14182-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом ТОВ "Херсонський фінансовий альянс"

до Міністерства оборони України

про визнання права власності

За участю представників сторін:

позивача - не з'явилися

відповідача - Житенко І.О., за довір. Стоцький О.Л., за довір.

від Військової прокуратури Київського гарнізону - Грищенко Г.Є., за довір.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 року по справі N 2-19/14182-2006 позов ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" задоволений, визнаний дійсним договір N 19/5-06/02 від 22.05.2006 року, укладений між ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" та філією "Укроборонбуд" Централізованого спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України у договорі від 16.05.2006 року N 19/5-06/01 про спільне будівництво об'єктів житлово-цільового призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого проекту шляхом пайової участі сторін; визнано за ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" право власності на нерухоме майно згідно переліку.

За апеляційною скаргою Міністерства оборони України, вказане рішення господарського суду Автономної Республіки Крим було переглянуто Севастопольським апеляційним господарським судом та 08 листопада 2006 року винесена постанова, якою апеляційна скарга Міністерства оборони України залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 у справі N 2-19/14182-2006 залишено без змін.

Відповідач звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 року по справі N 2-19/14182-2006.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 року скасоване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 року у справі N 2-19/14182-2006 року, а в позовних вимогах ТОВ "Херсонський фінансовий альянс" відмовлено.

Постановою від 21.11.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий Альянс", рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2006 року у справі N 2-19/14182-2006 скасоване з тих підстав, що у наданій відповідачем заяві як і в прийнятому за результатами її перегляду судовому рішенні відсутні будь-які обставини, що є нововиявленими у розумінні розділу XII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 N 2-19/14182-2006 залишене без змін.

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову від 21.11.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 року у справі N 2-19/14182-2006.

Військові прокурори Сімферопольського та Севастопольського гарнізону також звернулися з касаційними поданнями, в яких просять скасувати постанову від 21.11.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 року у справі N 2-19/14182-2006, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та касаційні подання, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні подання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2006 року відповідачем - Міністерством оборони України надіслано на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Відповідно до цієї заяви, підставами для перегляду рішення, на думку відповідача є те, що договори про відчуження майна фактично не укладались, а документи, що є в матеріалах справи не відповідають дійсності. Зокрема, згідно пояснень представника відповідача, відповідач не сповіщався про місце, дату та час судового засідання; представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції та надання відповідних пояснень здійснювали не уповноважені особи: Кострубі А.В. та Мельнику В.Л. доручення на представництво інтересів відповідача не видавались; директор філії "Укроборонбуд" Централізованого будівельного управління Міністерства оборони України Мельник В.Л. підписав договір N 19/5-06/01 від 16.05.2006, договір N 19/5-06/02 від 22.05.2006, акт прийому-передачі розміру пайової участі від 22.05.2006 з перевищенням наданих йому повноважень, без експертної оцінки його фахівцям, та без врахування ринкових цін та без здійснення процедури реалізації на конкурсних засадах. При укладенні договору Мельниковим В.Л. не було дотримано процедури відчуження майна, а саме: відсутнє рішення тендерного комітету Міністерства оборони України.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідною ознакою нововиявлених обставин є те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Також, відповідно до пункту 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 N 04-5/563 ( v_563600-02 ) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Як вбачається з рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006, яке прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказане рішення не містить жодного посилання на те, які саме обставини у справі є нововиявленими, і чи не могли вони бути відомі заявнику на момент розгляду справи у першої інстанції.

Як вірно зазначено апеляційним судом посилання відповідача на відсутність у Коструби А.В. та Мельника В.Л. належних повноважень для представництва інтересів відповідача у господарському суді, та на несповіщення відповідача про місце, дату та час судового засідання не можуть бути даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Той факт, що представники відповідача Стоцький О.Л. та Пилипенко Г.М. не приймали участі у первинному розгляду справі по суті та не надали відповідних заперечень проти позову, не впливає на визнання тих чи інших обставин нововиявленими.

Також посилання відповідача та скаржників на підписання договору N 19/5-06/02 від 22.05.2006, акту прийому-передачі розміру пайової участі від 22.05.2006 начебто з перевищенням повноважень представника Міністерства оборони України, з порушенням процедури реалізації майна як і посилання на те, що спірне майно фактично знаходиться на балансі ДП МОУ "Кримвійськбуд" не можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини були відомі відповідачеві на час розгляду справи, тому не є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

З огляду на вищевикладене судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відповідачем не приведено будь-яких обставин, що є нововиявленими, відповідно до розділу XIII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційні подання Військових прокурорів Сімферопольського, Севастопольського та Київського гарнізонів залишити без задоволення.

Постанову від 21.11.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 2-19/14182-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Г.Савенко І.Ходаківська