Про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати компенсації по заборгованій заробітній платі у зв'язку з затримкою її виплати, індексації заробітної плати і відшкодування моральної шкоди

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09.01.2003 Справа N 6-4161кс02

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Ш. до ЗАТ "А" про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати компенсації по заборгованій заробітній платі у зв'язку з затримкою її виплати, індексації заробітної плати і відшкодування моральної шкоди, встановила наступне.

У червні 2001 р. Ш. звернувся до суду з позовом до ЗАТ "А" про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати компенсації заробітної плати у зв'язку з затримкою її виплати, індексації заробітної плати і відшкодування моральної шкоди. Позивач посилався на те, що з 1999 р. йому не виплачувалася заробітна плата і станом на 30 травня 2001 р. утворилася заборгованість в сумі 5532,24 грн., яку просив стягнути з відповідача на його користь з урахуванням заборгованості на дату прийняття рішення, компенсації та індексації зазначеної заборгованості, а також стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Рішенням місцевого суду Жовтневого району м. Луганська від 9 липня 2001 р. позов Ш. задоволено частково і постановлено стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі 5532,24 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Ш., не погоджуючись з цим рішенням, просить його змінити з посиланням на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов Ш., виходив з того, що в судовому засіданні позивачем не надано доказів про розмір належної йому суми компенсації заробітної плати у зв'язку з затримкою її виплати.

Однак з таким висновком суду неможливо погодитися.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) від 24 березня 1995 р. компенсація втрати частини заробітку через порушення строків його виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрат частини заробітної плати через порушення строків її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1427 ( 1427-97-п ) від 20 грудня 1997 р., така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівнику за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 р., якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги зріс більше ніж на 1%.

Виходячи з вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" ( 2050-14 ) від 19 жовтня 2000 р., з 1 січня 2001 р. така компенсація провадиться на підставі цього Закону в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України N 159 ( 159-2001-п ) від 21 лютого 2001 р. Згідно із п. 3 зазначеного Порядку компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни на території України в гривнях і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата.

Під час вирішення справи суд не визначився, які факти протиправної діяльності чи бездіяльності відповідача призвели до затримки виплати заробітної плати позивачу і які правовідносини з огляду на це виникли між сторонами, що дає підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права.

За таких обставин оскаржуване рішення суду на підставі ч. 2 ст. 336, ст. 340 ЦПК України ( 1503-06 ) підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо виплати компенсації заробітної плати позивачу через затримку її виплати та моральної шкоди, а справа у цій частині - спрямуванню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата УХВАЛИЛА:

касаційну скаргу Ш. частково задовольнити.

Рішення місцевого суду Жовтневого району м. Луганська від 9 липня 2001 р. у частині відмови у задоволенні позову щодо виплати компенсації заробітної плати позивачу через затримку її виплати та моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині спрямувати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

У решті рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.