Щодо нотаріального посвідчення іпотечного договору та договору застави нерухомого майна

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

23.12.2004 N 31-40-8

(Витяг)

У Міністерстві юстиції України розглянуто Ваше звернення та повідомляється наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про іпотечне кредитування" ( 979-15 ) та пункту 91 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5 ( z0283-04 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої ст. 55 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) та частини другої статті 13 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 18 Закону України "Про іпотеку" ( 898-15 ) іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляду одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом для договору, який визначає основне зобов'язання.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Відповідно до частини другої статті 5 зазначеного Закону ( 898-15 ) предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

...

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 671 ( 671-2004-п ), державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Виходячи з викладеного, вважаємо, що нотаріус може посвідчити одночасно договір купівлі-продажу та іпотеки.

Відповідно до частини дев'ятої статті 5 Закону України "Про іпотечне кредитування" ( 979-15 ), якщо іпотечним договором передбачено, нотаріус за повідомленням іпотекодержателя накладає заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом іпотеки. Лише за листом банку заборона на відчуження предмету іпотеки накладена не може бути.

Директор Департаменту у справах цивільного стану громадян та нотаріату Л.М.Павлова