Про стягнення коштів

Тип: Постанова

№ 3/33

Дата: 29 червня 2004 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2004 Справа N 3/33

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М., Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2004 р.

у справі N 3/33 господарського суду Херсонської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

про стягнення 40 636 767,42 грн.

за участю представників:

ДП "Енергоринок" - не з'явилися;

ВАТ ДЕК "Херсонобленерго" - Кисіль А.М. за дов. від 25.12.2003 р.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.01.2004 р. порушено провадження у справі за позовом Державного підприємства "Енергоринок" щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 40 636 767,42 грн. (а.с.1).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2004 р. у прийнятті апеляційної скарги ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" відмовлено (а.с.121).

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана ухвала не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості її оскарження.

Не погоджуючись з ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2004 р., ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а справу передати для розгляду по суті поданої апеляційної скарги.

На думку скаржника, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового акта допущені порушення норм процесуального права. Так, скаржник вважає, що:

- чинне законодавство не передбачає підстав для відмови у прийнятті апеляційної скарги;

- порушено його право, передбачене ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ).

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ), ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України ( 1798-12 ) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Чинне законодавство не передбачає право самостійного оскарження ухвал про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі (ст.ст. 61, 64 ГПК України ( 1798-12 ), що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.

Встановлений порядок оскарження не порушує гарантованого ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) права на оскарження судових рішень.

Так, заперечення щодо ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду справи і не підлягають самостійному оскарженню, можуть бути включені до скарги на прийнятий за результатами розгляду судовий акт-рішення, ухвалу про залишення позову без розгляду, ухвалу про припинення провадження у справі.

Встановивши, що скаржником подано апеляційну скаргу на судовий акт, який не підлягає оскарженню, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у її прийнятті (також див. п. 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 ( v_366600-02 ).

Враховуючи викладене, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2004 р. прийнята з дотриманням норм права і підстав для її зміни чи скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2004 р. у справі N 3/33 господарського суду Херсонської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" - без задоволення.

Пов'язані документи

  • Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України
  • Господарський процесуальний кодекс України
  • Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
  • Конституція України