Про врегулювання розбіжностей при укладенні договору

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2006 Справа N 39/96(35/152)

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 06.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Є. Мастюка (дов. від 24.12.04), С. Мордвінкіна (дов. від 30.12.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову від 15 серпня 2005 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 39/96(35/152) за позовом відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про врегулювання розбіжностей при укладенні договору, ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23 травня 2005 року господарського суду Дніпропетровської області (суддя О. Ліпинський), залишеним без змін постановою від 15 серпня 2005 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування судами частини 7 статті 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На вирішення господарського суду передано переддоговірний спір про врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами при укладенні договору про надання послуг водопостачання: позивач на підставі статей 3, 627 і 649 та статей 19, 20 і 48 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ( 2918-14 ) просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача підписати договір з протоколом розбіжностей в редакції відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Заявою від 8 червня 2004 року позивач з змінив підстави позову та уточнив позовні вимоги: зобов'язати відповідача підписати та скріпити печаткою протокол розбіжностей в редакції позивача до договору на централізоване питне водопостачання з підстав порушення відповідачем пункту 7 статті 181 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Справа розглядалася судами не одноразово і при новому її розгляді позивач заявою від 19 квітня 2005 року доповнив підстави позову та змінив позовні вимоги: просив визнати укладеним договір на централізоване питне водопостачання від 19 грудня 2003 року N 2 з протоколом розбіжностей в редакції відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" з підстав недотримання відповідачем вимог пункту 7 статті 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ).

Господарськими судами встановлено, що 23 грудня 2003 року відповідач направив на адресу позивача проект договору на централізоване питне водопостачання (далі - проект Договору), який 4 лютого 2004 року позивач повернув підписаним з протоколом розбіжностей, в якому запропонував внести деякі доповнення та зміни.

У відповідь відповідач 2 квітня 2004 року направив протокол узгодження розбіжностей і між сторонами залишилися неврегульованими розбіжності стосовно графіку подачі води по місяцях і тарифу на послуги водопостачання (пункти 2.1. та 4.1. проекту Договору).

Статтею 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ( 2918-14 ) зазначені умови, віднесені до істотних, договору про надання послуг з питного водопостачання.

Відносини щодо підписання проекту Договору виникли між сторонами до набрання чинності Господарським кодексом України ( 436-15 ) і продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом. Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

За змістом статті 180 Господарського кодексу України ( 436-15 ) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями статті 21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ( 2918-14 ).

Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Отже, умовою застосування до спірних правовідносин правила пункту 7 статті 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) є відмова сторони, яка одержала протокол розбіжностей, передати протягом двадцяти днів спір до суду.

Господарськими судами встановлено, що при розгляді пропозицій іншого учасника проекту Договору щодо врегулювання розбіжностей обидві сторони не дотримувалися строків, встановлених статтею 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ).

Отримавши 5 квітня 2004 року від відповідача протокол узгодження розбіжностей, позивач за власної ініціативи передав в травні 2004 року переддоговірний спір до господарського суду і за цієї обставини, навіть за умов подальших змін предмету і підстав позову, вимога вважати пропозиції позивача прийнятими не відповідає вимогам пункту 7 статті 181 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Постанову від 15 серпня 2005 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 39/96(35/152) залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.Васищак

Суддя В.М.Палій