Щодо контролю продукції за показниками безпеки

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

N 34-5-3846 від 01.08.97 м.Київ

vd970801 vn34-5-3846 Віце-прем'єр-міністру України І.Курасу

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 р. N 11571/15 у Міністерстві юстиції України розглянуто листа Міністерства охорони здоров'я щодо контролю продукції за показниками безпеки і повідомляється.

Статтею 15 Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) встановлено, що спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України.

Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах, відповідність продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя населення здійснюють органи, установи і заклади державної санітарно-гігієнічної служби.

Головний державний санітарний лікар України погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров'я і життя населення, інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпечності.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність її вимогам безпеки для здоров'я і життя населення, визначається Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації за погодженням з Головним санітарним лікарем України.

Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення.

Перелік та зміст цих даних встановлюється Головним державним санітарним лікарем України.

У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної служби.

Продовольча сировина, продукти харчування, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують продукти харчування і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм.

Розробка і виробництво нових видів продуктів харчування, випробування нових технологічних процесів їх виробництва та обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи продуктами харчування під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, дозволяються Головним державним санітарним лікарем на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи (статті 14, 16 та 17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).

З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством (стаття 28 Основ).

Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони здоров'я, визначають єдині науково обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров'я населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в галузі охорони здоров'я (стаття 14 Основ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1996 року N 1371 ( 1371-96-п ) "Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів" Державному комітетові по стандартизації, метрології та сертифікації встановлено посилити контроль за якістю і безпекою харчових продуктів, що виробляються в Україні, та імпортованих харчових продуктів щодо їх відповідності вимогам та стандартам, які діють в Україні; забезпечити поетапне розширення переліку харчової продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93, державну систему сертифікації створює Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні,

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

призначає органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

веде Реєстр державної системи сертифікації;

організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Враховуючи наведене вважаємо, що вищезгадане питання в достатній мірі врегульоване чинним законодавством і додаткового вирішення не потребує.

В.о. Міністра В.Головач

"Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань", Том VI, Частина 1, Київ, 1997 р.