Про стягнення суми

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.04.2006 N 37/5

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого Барбари В.П., суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., за участю представників: Генеральної прокуратури України - [...], ВАТ "Укрнафта" - [...] та державного авіатранспортного підприємства "Україна" - [...], розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Генерального прокурора України на ухвалу Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року N 37/5 у справі за позовом ВАТ "Укрнафта" до державного авіатранспортного підприємства "Україна" про стягнення 20918636 грн. 84 коп., ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11 березня 2003 року позов ВАТ "Укрнафта" до державного авіатранспортного підприємства "Україна" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20737886 грн. 36 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 180750 грн. 48 коп. - 3% річних.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року N 37/5 касаційне подання заступника Генерального прокурора України повернуто без розгляду у зв'язку з недотриманням вимог, передбачених пунктом 1 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ). Суд вказав, що скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, зазначивши, що сторони у справі є самостійними господарюючими суб'єктами.

Ухвалою Верховного Суду України від 23 березня 2006 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року N 37/5 за касаційним поданням Генерального прокурора України, де поставлено питання про скасування цієї ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України.

Заслухавши доповідача, представників сторін і Генеральної прокуратури України та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

В оскарженій ухвалі Вищий господарський суд України послався на відсутність у касаційному поданні заступника Генерального прокурора України визначення, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави. Крім того, прокурором не зазначено органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Такі висновки суперечить фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У відповідності зі статтею 37 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) право внесення апеляційного, касаційного та окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику в межах їх компетенції, незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 ( v003p710-99 ) визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Матеріали справи свідчать, що предметом даного спору є стягнення з державного авіатранспортного підприємства "Україна" сум за договором доручення.

У касаційному поданні заступника Генерального прокурора України зазначалось, що враховуючи, що державне авіатранспортне підприємство "Україна" засноване на державній власності і фінансується із бюджету, то безпідставне стягнення з нього коштів порушує економічні інтереси держави.

Таким чином, у поданні вказано, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовано необхідність їх захисту. Крім того, зазначено державний орган (Державне управління справами), який виступав гарантом належного виконання зобов'язань за договором і права якого порушені у зв'язку з тим, що його не залучено до участі у справі.

У зв'язку з цим оскаржена ухвала касаційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Вищого господарського суду України.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання Генерального прокурора України задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року 37/5 скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.