Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2005 Справа N 19-25/121-04-3709

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 31.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Удовиченка О.С.

суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі), Панової І.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р.

у справі N 19-25/121-04-3709 господарського суду Одеської області

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ТОВ "Бруклін-Київ"

про стягнення 282238,56 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники сторін

від відповідача - Манушин В.О. дов. б/н від 14.01.2005 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р. у справі N 19-25/121-04-3709 (суддя Мишкін М.А.) позов Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Бруклін-Київ" про стягнення 282238,56 грн. задоволений повністю. Стягнуто з ТОВ "Бруклін-Київ" на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів у сумі 282238,56 грн.; до державного бюджету України держмито в сумі 1700 грн.; на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з даним рішенням ТОВ "Бруклін-Київ", подало апеляційну скаргу в якій просило рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р. у справі N 19-25/121-04-3709 скасувати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р. у справі N 19-25/121-04-3709 (судді: Савицький Я.Ф.; Воронюк О.Л.; Лашин В.В.) апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р. у справі N 19-25/121-04-3709 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Прокуратурою Приморського району м. Одеси проведено перевірку дотримання підприємствами та організаціями вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що актом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів N 96 від 17.12.2003 р. встановлено, що на ТОВ "Бруклін-Київ" середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 503 особи, з них інвалідів (штатних працівників, яким за висновками МСЕК встановлена інвалідність) - 8 осіб. При цьому чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4% нормативу, складає 20 осіб. У зв'язку з порушенням Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ), Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. N 1767 ( 1767-2001-п ), Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. N 314 ( 314-95-п ), а саме: "за незабезпечення працевлаштування 12 інвалідів до ТОВ "Бруклін-Київ" застосовані штрафні санкції у розмірі 282238,56 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка незаборонена законом. Працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (ст. 18 вищенаведеного Закону).

Суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштувати інваліда.

Пунктом 1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. N 314 ( 314-95-п ) (із змінами і доповненнями) встановлено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 5 цього Закону ( 2694-12 ) передбачено також, що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

Судом попередньої інстанції обґрунтовано зазначено, що у випадку, коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані з важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, встановленому законодавством України, а саме: Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), Наказу Міністерства охорони здоров'я "Про вдосконалення науково-методичного забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби транспорту України" ( v0020282-97 ), Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" ( 4004-12 ). Такої позиції дотримуються також Міністерство охорони здоров'я України та Державна інспекція охорони праці на морському транспорті.

Судом попередньої інстанції досліджено, що відповідно до акту Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 17.12.2003 р. N 96 загальна чисельність робітників ТОВ "Бруклін-Київ" у 2002 році складала 503 особи, при цьому, докери та працівники, що працюють на посадах, яких робота інвалідів забороняється, становила 397 осіб, а робітники, що займають посади, яких дозволено використовувати працю інвалідів - 106 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Отже, норматив для працевлаштування інвалідів для ТОВ "Бруклін-Київ" має складати 4% від 106 осіб, тобто 4 особи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що норматив по працевлаштуванню інвалідів для товариства виконаний відповідачем. Тим більш, що позивач самостійно працевлаштував 10 інвалідів, випадки відмови інвалідам в працевлаштуванні на підприємства відсутні.

Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Одеським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду у даній справі не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р. у справі N 19-25/121-04-3709 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р. у справі N 19-25/121-04-3709 залишити без змін.