Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2004 Справа N 30/112-03

(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Чабана В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представника позивача - Лесик О.І. та представників відповідача - Лохматова І.Л., В'юнник О.Б., Довбуша В.М.

касаційну скаргу ВАТ "Насінневе" на постанову від 06.11.2003 Харківського апеляційного господарського суду

у справі N 30/112-03 господарського суду Харківської області

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду

до ВАТ "Насінневе"

про стягнення 165063,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2003 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства "Насінневе" про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 162554,43 грн. та пені в сумі 2509,36 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2003 у справі N 30/112-03 позов задоволено. Стягнено з ВАТ "Насінневе" на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 162554,43 грн. та пеню в сумі 2509,36 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2003, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 06.11.2003, рішення господарського суду від 06.08.2003 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що апеляційним судом при прийнятті постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 38, 43 ГПК України ( 1798-12 ) та ст. 6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ), ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ).

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за результатами проведеної перевірки відповідача Кегичівським районним центром зайнятості щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.1999 по 01.04.2002, було виявлено порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ), у зв'язку з чим, позивачем складено акт N 13 від 27.05.2002 та винесено розпорядження N 74 від 20.11.2002 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 162554,43 грн. та пені в сумі 2509,36 грн., яке відповідачем виконано не було.

Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і дійшли до обгрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки з 01.01.2001 законодавцем запроваджені нові види зборів (внесків), в тому числі - страхові внески на випадок безробіття, порядок сплати та відповідальність за несвоєчасність внесення яких встановлено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ), і відповідно до якого, сплата таких внесків здійснюється саме до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вони не входять в систему оподаткування і не являються одним із видів збору, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) сплачується в рахунок інших податків і зборів, в тому числі, в рахунок збору на обов'язкове соціальне страхування також були предметом судового дослідження в судах попередніх інстанцій і обгрунтовано не прийняті ними до уваги, оскільки зазначений закон не передбачав, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується також в рахунок страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, та відповідні зміни до цього Закону, у зв'язку з прийняттям Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) не внесені.

Таким чином, оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Насінневе" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2003 та рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2003 по справі N 30/112-03 залишити без змін.