Про визнання недійсним рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2004 Справа N 2-13/13086

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі

на постанову від 19.01.04 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі N 2-13/13086-2003 господарського суду Автономної республіки Крим

за позовом Фірми "Она"

до ДПІ у м. Сімферополі

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 20.11.03 позов задоволено з посиланням на обгрунтованість позовних вимог.

Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.04 у складі: головуючого Черткової І.В., суддів: Фенько Т.П., Волкової К.В. рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

ДПІ у м. Сімферополі звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм процесуального права, а саме ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), а тому просить її та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права відзначає наступне:

ДПІ у м. Сімферополі 08.07.03 здійснила перевірку позивача по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт N 000487. В зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями (а саме неоприходування в касі підприємства грошових коштів на суму 5009,37 грн.) до позивача були застосовані фінансові санкції в сумі 25046,85 грн.

На підставі акту перевірки N 000487 29.07.03 ДПІ у м. Сімферополі направила позивачу податкове повідомлення N 0006322303/0 про визначення йому фінансових санкцій в сумі 25046,85 грн. відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту готівки" ( 436/95 ).

Відповідно до п.п. 7,8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) органи податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 цього Закону ( 509-12 ) права, передбачені пунктами 1-4, 6, 12 і 14 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 5, 7-11, 13, 15-17, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам. Оскільки право по застосуванню та стягненню фінансових санкцій надано головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам, господарські суди правомірно дійшли до висновку, що акт перевірки не може бути підставою для застосування і стягнення фінансових санкцій з позивача.

Господарськими судами обох інстанцій було встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі рішення на підставі акту перевірки від 29.07.03 не приймалось.

Крім того, відповідно до п. 1.9 ст. 1 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Господарські суди правомірно визначили, що ця форма може застосовуватись лише відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначений у статтях 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ). У цих статтях штрафні санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту готівки" ( 436/95 ), не визначені як один із видів податків і зборів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги та визнали недійсним повідомлення ДПІ у м. Сімферополі N 0006322303/0 від 29.07.03, а тому постанова Севастопольського апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів Вищого Господарського суду України, ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.04 у справі N 2-13/13086-2003 залишити без змін.