Висновок N 2/95 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ПОГОДЖУЮ ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Департаменту Заступник Міністра Н.А.Железняк Л.В.Єфіменко 17.06.2009 17.06.2009

ВИСНОВОК N 2/95 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

Міністерство соціального захисту населення України

_________________________________________________________________ (найменування міністерства, іншого органу виконавчої влади, який прийняв нормативно-правовий акт)

Наказ від 01.04.97 N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома".

_________________________________________________________________ (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта) 24.09.97 за N 442/2246

_________________________________________________________________ (дата і номер державної реєстрації)

Одержання висновку Міністерства юстиції України про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) та практиці Європейського суду з прав людини (підпункт "в-1" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731) ( 731-92-п ).

_________________________________________________________________ (правові підстави скасування рішення про державну реєстрацію)

ВИСНОВОК:

Наказ Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома" (далі - Наказ) визначає основні завдання і функції територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (далі - територіальний центр) та відділення соціальної допомоги вдома (далі - відділення), умови прийняття до центрів на обслуговування і порядок надання соціальних послуг, визначає право на першочергове влаштування до територіального центру, перелік протипоказань для прийняття на обслуговування до територіального центру та відділення, визначає види послуг, які надаються, а також підстави для припинення обслуговування.

Так, пунктом 13 Типового положення (взірцевого) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян ( z0442-97 ) передбачено, що територіальний центр приймає в підрозділи на обслуговування пенсіонерів, інвалідів I і II групи незалежно від віку, одиноких непрацездатних громадян та інших соціально незахищених громадян (далі - непрацездатні громадяни), які потребують соціально-побутової та медико-соціальної допомоги, на підставі картки медичного огляду, акта обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви. До числа одиноких непрацездатних громадян належать громадяни, в тому числі подружжя, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

Проте, у чинному законодавстві відсутнє визначення поняття "одинокий непрацездатний громадянин".

Крім того, Законом України "Про соціальні послуги" ( 966-15 ) (далі - Закон) визначено, що основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.

Також, статтею 6 Закону ( 966-15 ) передбачено, що право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, у тому числі біженці, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах. У свою чергу, Закон визначає, що складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Враховуючи викладене, Закон ( 966-15 ) визначає значно ширше коло суб'єктів, які мають право на отримання соціальних послуг, ніж Наказ ( z0442-97 ).

Отже, Наказ ( z0442-97 ) не відповідає зазначеному Закону ( 966-15 ).

Окрім того, Наказом ( z0442-97 ) запроваджена вимога надання акта обстеження матеріально-побутових умов проживання для прийняття до територіального центру.

Проте, статтею 9 Закону ( 966-15 ) передбачено, що для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, у Законі ( 966-15 ) відсутня вимога щодо надання акта обстеження матеріально-побутових умов проживання, що має наслідком протиріччя Наказу ( z0442-97 ) із зазначеним Законом.

У зв'язку з викладеним положення Наказу ( z0442-97 ) порушують вимоги принципу юридичної визначенності і можуть призвести до порушення законних прав осіб, Наказ не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) та практиці Європейського суду з прав людини.

Крім того, Наказ ( z0442-97 ) регулює питання, які захищаються статтею 8 Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, під дію статті 8 Конвенції ( 995_004 ) підпадають, зокрема, питання здоров'я людини; порушення фізичної і моральної (психічної) цілісності людини; збирання медичних даних; персональні дані про людину; використання інформації про особу; контроль за умовами утримання, виховання, навчання; встановлення та підтримання стосунків з іншими людьми; житло (приміщення або місце для проживання); збирання відомостей майнового характеру; здійснення таємного чи відкритого нагляду; сімейне життя; опіка та піклування; право на спілкування з родичами та близькими; дієздатність та правоздатність особи.

У своїй практиці Європейський суд нагадує, що охорона даних особистого характеру, особливо медичних даних, має основоположне значення для здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя. Дотримання конфіденційності відомостей про здоров'я становить основний принцип правової системи всіх держав - учасниць Конвенції ( 995_004 ). Він є важливим не лише для захисту приватного життя хворих, а й для збереження їхньої довіри до працівників медичних закладів і системи охорони здоров'я взагалі. Національне законодавство має забезпечувати відповідні гарантії, щоб унеможливити будь-яке повідомлення чи розголошення даних особистого характеру стосовно здоров'я, якщо це не відповідає гарантіям, передбаченим статтею 8 Конвенції.

Крім того, Європейський суд підкреслює, що розголошення інформації може мати руйнівні наслідки для приватного і сімейного життя відповідної особи та для її соціального і професійного становища, виставляючи її на безчестя і наражаючи на небезпеку ізоляції.

Статтями 8, 9 та 12 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" ( 1972-12 ) передбачена конфіденційність відомостей про результати медичного огляду.

Крім того, Наказом ( z0442-97 ) передбачено протипоказання для прийняття на обслуговування до територіального центру та до відділення.

Так, пунктом 18 Типового положення (взірцевого) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян ( z0442-97 ) передбачено протипоказаннями для прийняття на обслуговування територіальним центром наявність у громадянина інфекційних, онкологічних захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань за виключенням неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкої ступені дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етиології без слабоумства і виражених змін особистості.

Отже, матиме місце порушення права особи на приватне життя, яке гарантоване Конвенцією ( 995_004 ).

Враховуючи викладене та відповідно до підпункту "в-1" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 ( 731-92-п ), підпункту 4.4 пункту 4 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 N 32/5 ( z0458-00 ), зареєстрованого 31.07.2000 за N 458/4679, рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома" рекомендуємо скасувати.

Виключено з державного реєстру нормативно-правових актів 31.07.2009.

Начальник відділу з питань соціального та трудового законодавства Департаменту Л.І.Ільєнко

Редактор М.Д.Клопова