Про визнання недійсною угоди купівлі-продажу

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2004 Справа N 28/86

(постанову залишено без змін постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01.06.2004)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Т.Добролюбової - головуючого Т.Дроботової, Б.Поляков за участю представників: позивача Лазаренко В.Л. - дов. від 09.12.2003 Унинець А.М. - дов. від 09.12.2003 Зосімова Т.Г. - дов. від 09.12.2003 відповідача Семенченко В.М. - дов. від 19.01.2004 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтран" на постанову від 03.09.2003 Київського апеляційного господарського суду у справі N 28/86 господарського суду м. Києва за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до Приватного підприємства "Діоніс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтран" про визнання недійсною угоди та стягнення 1161480 грн. встановив:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про визнання недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) угоди купівлі-продажу між ТОВ "Альтран" та ПП "Діоніс" як такої, що укладена з боку останнього з метою, завідомо суперечною інтересам держави з застосуванням наслідків, передбачених вказаною нормою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2003 (суддя І.В.Борисенко) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсною угоду купівлі-продажу, укладену між ТОВ "Торговий дім "Альтран" та ПП "Діоніс", зобов'язано ПП "Діоніс" повернути ТОВ "Альтран" кошти у розмірі 1161480,64 грн. та прості векселі на загальну суму 121716,72 грн., з останнього стягнуто в доход Державного бюджету України 1282197,36 грн.

Рішення суду мотивоване доведеністю умислу з боку ПП "Діоніс" на укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з посиланням на рішення місцевого суду Мінського району м. Києва, яким визнано недійсними установчі документи ПП "Діоніс" з огляду на створення підприємства без мети здійснення фінансово - господарської діяльності.

За апеляційною скаргою ТОВ "Торговий дім "Альтран" Київський апеляційний господарський суд (судді: Нечитайло О.М. - головуючий, Панова І.Ю., Шипко В.В.), переглянувши рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від 03.09.2003 залишив його без зміни з тих же підстав.

ТОВ "Альтран" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі товариство посилається, зокрема, на порушення судами норм матеріального права, а саме, статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), відповідно до якої визнаються недійсними угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Як наголошує заявник, наявні у справі докази не доводять факту укладання угоди N 18 від 4 листопада 2000 року з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства з боку ПП "Діоніс".

Так, на думку товариства, визнання у судовому порядку установчих документів ПП "Діоніс" недійсними не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами та організаціями.

Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Альтран" посилається також на порушення судам апеляційної інстанції норм процесуального права, що виявилось, на думку підприємства, у відхиленні судом клопотань та заперечень відповідача.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав, якими вона мотивована.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.

В ході судового провадження господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 14.11.2000 між ТОВ "Торговий дім "Альтран" та ПП "Діоніс" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого останній поставив ТОВ "Торговий дім "Альтран" продукти та інші товари на загальну суму 1282197,36 грн.

Господарськими судами встановлено також, що розрахунки за поставлений товар провадились ТОВ "Торговий дім "Альтран" платіжними дорученнями та простими векселями; факт виконання вказаної угоди ПП "Діоніс" підтверджується наявними у справі накладними та податковими накладними, наданими ТОВ "Торговий дім "Альтран".

Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено, що ПП "Діоніс" за період своєї діяльності звітності до ДПІ не подавало, податків не нараховувало та не сплачувало, підприємство засновано невідомою особою без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, що стало підставою визнання недійсним статуту ПП "Діоніс" рішенням від 02.07.2001 Харківського районного суду м. Києва.

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про укладення угоди купівлі - продажу між ТОВ "Торговий дім "Альтран" та ПП "Діоніс" з боку останнього з метою ухилення від сплати податків, тобто з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а тому, обґрунтовано у відповідності з положеннями статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), така угода визнана недійсною.

Стосовно посилань заявника на порушення судом статті 79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), що виявилось у незадоволенні клопотання останнього про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає, що зі змісту вказаної норми оскарженню підлягає лише ухвала про зупинення провадження у справі. Питання щодо відхилення відповідного клопотання вирішується судом на його розгляд та не може бути оскаржене.

Також не приймаються до уваги викладені у касаційній скарзі посилання заявника на неналежну оцінку на явних у справі доказів, оскільки, беручи до уваги встановлений процесуальним законодавством обсяг повноважень касаційної інстанції, касаційна інстанція, перевіряючи судові рішення, виходить з обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанції на основі здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення від 26.06.2003 господарського суду м. Києва та постанову від 03.09.2003 Київського апеляційного господарського суду у справі N 28/86 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Альтран" - без задоволення.