Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2005 Справа N 25/518

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2005

у справі господарського суду м. Києва

за позовом ТОВ "Квірін"

до ДПІ у Оболонському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Кліванська О.П. - дов. від 01.03.2005

від відповідача:

Левченко С.М. - дов. N 3117/9/10-12 від 13.04.2005

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 27.01.2005 господарського суду м. Києва задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 18.11.2004 за N 0000902370/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем "пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 2823,94 грн. з них 2483,94 грн. - основний платіж, 340 грн. - штрафні санкції.

Постановою від 24.03.2005 Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2005 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що поставка товару за контрактом N 01/05/2004 відбулась без порушення встановлених строків поставки, товар в кількості 4 штук багатофункціональних пошукових пристроїв ST 031 "Піранья" перетнув митний кордон України через 36 днів після оплати 09.07.2004 та за межами України не знаходиться, що підтверджено авіанакладною N 195-02405863 від 09.07.2004, ВМД (ТД) 37495 885, оформленого при перетині митного кордону Росії та актом митного огляду товарів, складеним Пулківською митницею, тому є безпідставним застосування відповідачем пені в сфері ЗЕД та штрафу за недекларування валютних цінностей та майна резидентів, що перебуває за межами України.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, мотивуючи тим, що судами порушені норми матеріального права, зокрема ст.ст. 2, 4, 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі м. Києва N 0000902370/0 від 18.11.2004, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. та нарахована пеня в розмірі 2483,94 грн., всього: 2823,94 грн. за порушення вимог зовнішньоекономічного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у томі числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з введенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Митним кодексом України ( 92-15 ) від 11.07.2002 (із відповідними змінами та доповненнями, далі по тексту - Митний кодекс) передбачено, що імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України ( 92-15 ) передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Статтею 43 Митного кодексу України ( 92-15 ) встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п. 3, п. 4 ст. 15. Митного кодексу України ( 92-15 ), переміщення товарів через митний кордон країни - це ввезення на митну територію України або транзит через територію України товарів у будь-який спосіб; пропуск товарів через митний кордон України - це дозвіл митниці на використання товарів на митній території України та за межами цієї території з метою, заявленою митниці.

Господарським судом встановлено, що товар за контрактом N 01/05/2004 від 25.05.2004 надійшов на митну територію України 09.07.2004 та знаходився під митним контролем.

Відповідно до ВМД (ТД) 37495885, складеної при перетині митного кордону Росії вантаж складається з багатофукціональних пошукових пристроїв ST 031 "Піранья" в кількості 4 штуки. Актом митного огляду товарів від 06.07.2004, складеного Пулківською митницею (відправник ТОВ "СмерШ Технікс", отримувач ТОВ "Квірін") партія товару складає 1 місце, вага вантажу становить 20 кг. Товаросупровідним документом є також авіанакладна N 19502405863 від 09.07.2004 де міститься відтиск штампа "під митним контролем", яка підтверджує перетин митного кордону України товару за контрактом від 25.05.2004.

24.09.2004 ТОВ "Квірін" розмитнив товар, що був ввезений за контрактом в кількості З штук пристрої ST 031 "Піранья", що підтверджується ВМД N 100000012/4/640619 від 24.09.2004. За таких обставин відповідачем зроблений висновок про неввезення товару за контрактом на суму 59229 рос. руб., що становить ціну 1 пристрою, який був предметом поставки.

Господарським судом встановлено, що вантаж було пошкоджено після здійснення поставки товару на митну територію України. Недостача одного пристрою ST 031 "Піранья" підтверджується актом проведення митного огляду Бориспільської митниці 21.09.2004.

Посилання відповідача на те, що позивачем на підтвердження форс-мажорних обставин не надана довідка Торгово-промислової палати не може бути прийнято до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) передбачено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Позивачем подано заяву до Лінійного відділу в аеропорту Бориспіль ГУ МВС України в Київський області. Постановою від 19.01.2005 заступником Дніпровського транспортного прокурора міста Києва порушено кримінальну справу за фактом викрадення багатофункціонального пошукового пристрою ST 031 "Піранья" зі складу ДМА Бориспіль.

Товар за контрактом N 01/05/2004 в кількості 4 штуки багатофункціональних пошукових пристроїв ST 031 "Піранья" перетнув митний кордон України через 36 днів після оплати 09.07.2004 та за межами України не знаходиться, що підтверджується авіанакладною N 195-02405863 від 09.07.2004, вантажно-митною декларацією (ТД) 37495885, оформленою при перетині митного кордону Росії та актом митного огляду товарів, складеним Пулківською митницею.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 24.03.2005 Київського апеляційного господарського суду зі справи N 25/518 залишити без змін.