Про зобов'язання видати торговий патент

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2005 Справа N 25/200

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В., за участю представників сторін: позивача Назарець Д.А., дов. від 09.03.2004 року; відповідача Половинка О.В., дов. від. 11.01.2005 року, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2004 року, за позовом приватного підприємця Канавіна О.Є. до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про зобов'язання видати торговий патент.

Приватний підприємець Канавін О.Є. звернувся до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд винести рішення про спонукання державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва видати торговий патент на здійснення діяльності з надання побутових послуг на строк з 01.05.2004 року до 30.04.2005 року відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ). Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2004 року позивач подав заяву про видачу патенту на здійснення побутових послуг на зазначений строк до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, яка відповідала вимогам та містила реквізити, передбачені пунктом 4 статті 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Оскільки інших додаткових вимог щодо придбання торгового патенту не встановлено, відмова державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва суперечить чинному законодавству України.

Господарський суд міста Києва рішенням від 08.07.2004 року (суддя Морозов С.М.) позовні вимоги задовольнив, зобов'язав державну податкову інспекцію у Подільському районі міста Києва видати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Канавіну Олександру Євгеновичу торговий патент на здійснення діяльності з надання побутових послуг на підставі заяви від 28.04.2004 року, судові витрати покладено на відповідача. Рішення вмотивоване тим, що заява позивача від 28.04.2004 року містить всі передбачені положеннями Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) реквізити. Відмовляючи у видачі відповідного патенту, відповідач виходив з Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1077 ( 1077-98-п ) від 13.07.98 року (далі по тексту - Положення), пунктом 10 якого передбачено, що підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком. Проте судом було встановлено, що форма згідно додатка до Положення передбачає інші, ніж частина 4 статті 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", вимоги до відповідної заявки.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 26.10.2004 року (судді Мачульський Г.М., Мартюк А.І., Вербицька О.В.) рішення господарського суду міста Києва залишив без змін з тих самих підстав. Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами. Із статті 2 цього Закону вбачається, що додаткові вимоги для придбання торгового патенту не можуть встановлюватись іншими нормативними актами.

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункт 10 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затв. постановою Кабінету Міністрів України N 1077 ( 1077-98-п ) від 13.07.98 року. Скаржник посилається на те, що заява від 28.04.2004 року та перелік документів, поданих позивачем для придбання торгового патенту, не відповідають вимогам вищезазначеного Положення, а саме приватний підприємець Канавін О.Є. не надав Дозвіл на розташування малої архітектурної форми та оформив заявку на іншому бланку.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на позов.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду міста Києва та постанові Київського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи господарським судом міста Києва встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що приватний підприємець Канавін О.Є. подав до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва заяву про видачу торгового патенту на право надання побутових послуг.

Листом державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 2822/к/15-446 позивачу було повідомлено, що перелік документів, надісланих до податкового органу, не відповідає вимогам Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).

Статтею 3-1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) визначено, що діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами, підлягає патентуванню.

Підставою для придбання торгового патенту є заява, оформлена відповідно до частини 4 статті 2 зазначеного Закону ( 98/96-ВР ), яка повинна містити такі реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту. Інших вимог щодо видачі патенту Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не містить.

Господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень дослідити наявні матеріали справи і дійшли висновку, що заявка, яка була подана позивачем до податкового органу для отримання торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг, відповідає вказаним вимогам Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 Закону ( 98/96-ВР ), про який йдеться, встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Як правомірно зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду, додаткові вимоги для придбання торгового патенту не можуть встановлюватись підзаконними нормативними актами, до яких належить Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, на яке посилається податковий орган як на підставу свої вимог, викладених в касаційній скарзі.

З огляду на зазначене Київським апеляційним господарським судом були вірно застосовані приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відносно до обставин справи, які були встановлені апеляційною інстанцією, а відтак у Вищого господарського суду України немає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва 08.07.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2004 року у справі N 25/200 залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - без задоволення.