Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2006 Справа N 2/2541

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 06.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 31.10.2005 р. у справі N 2/2541 за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Житомирської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" про стягнення 42 226,94 грн. за участю представників позивача - Тренової О.В., відповідача - Дубовика П.В., прокурора - Савицької О.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.10.2005 р. позов першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Житомирської філії залишено без розгляду.

В апеляційному порядку зазначене судове рішення не переглядалось.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 31.10.2005 р., посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм законодавства, та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

У відзиві на касаційне подання товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор" просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 31.10.2005 р. залишити без змін, а подання - без задоволення.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд встановив наступне.

У вересні 2005 р. перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Житомирської філії про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" 42 226,94 грн., в тому числі 33 121,05 грн. боргу по лізинговим платежам, 2 940,06 грн. пені, 2 318,47 грн. штрафу, 2 853,74 грн. інфляційних втрат, 993,62 грн. річних.

При постановленні ухвали про залишення позову прокурора без розгляду суд виходив з того, що прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а "безпосередньо" в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності. Такий висновок не можна визнати законним і обґрунтованим.

В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи судом не враховано матеріалів відносно правового статусу позивача у справі - Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".

Так, суд не залучав до справи та не аналізував Указ Президента України від 23.02.2001 р. N 111/2001 ( 111/2001 ) "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки", яким одним з основних завдань утворюваної Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" визначено сприяння залученню інвестицій для виконання державних програм у галузі інженерного та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Указом передбачено передачу компанії у користування об'єктів державного майна та фінансування заходів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу, за рахунок коштів, передбачених на відповідні цілі у Державному бюджеті України.

Судом залишені поза увагою та не оцінені ті обставини, що Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена Кабінетом Міністрів України з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, а статутом компанії (п. 5.2) визначено, що єдиним її акціонером є держава в особі Кабінету Міністрів України.

З'ясування наведених обставин має суттєве значення для правильного вирішення питання про правомірність звернення прокурора з позовом в інтересах Національної акціонерної компанії "Украгролізинг". В застосуванні приписів ч. 3 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) щодо повноважень прокурора в господарському процесі суду належало взяти до уваги рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 1-1/99 ( v003p710-99 ) щодо тлумачення понять: "інтереси держави", "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах". Конституційний Суд України зазначив, що в основі поняття "інтереси держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних програм, спрямованих на захист ... економічної безпеки держави", а поняття орган означає "орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави". Судом не враховані ці висновки Конституційного Суду України.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі для розгляду місцевому суду.

При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 31.10.2005 р. у справі N 2/2541 скасувати.

3. Справу N 2/2541 передати для розгляду господарському суду Житомирської області.

Головуючий, судді О.Шульга Т.Козир В.Семчук