Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2005 Справа N 8/228-0

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.09.2005 відмовлено в допуску до провадження за винятковими обставинами)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Овечкіна В.Е.

суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача - Олексюк В.П., Панасюк П.І.

відповідача - Шевченко О.А., Попова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні

на постанову від 17.02.2005 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі N 8/228-0

за позовом ВАТ "Херсонський завод будівельних матеріалів-1" (надалі - ВАТ "ХЗБМ-1")

до ДПІ у м. Херсоні

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.02.2004 N 0000502600/0, від 31.03.2004 N 0000452600/1, N 0000472600/1, N 0000482600/1, від 11.05.2004 N 0000492600/2, N 0000462600/2

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.08.2004 позов задоволено повністю у зв'язку з необгрунтованістю оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.02.2005 рішення залишено без змін з тих же підстав.

ДПІ у м. Херсоні в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, в позові відмовити, оскільки вважає, що згідно з п. 3 Порядку ( z0688-98 ) N 555 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємства - юридична особа подає письмову заяву за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви, а матеріалами справи доведено наявність у ВАТ "ХЗБМ-1" на момент переходу на спрощену систему оподаткування (01.01.2002 р.) заборгованості перед Пенсійним Фондом України в сумі 44427,64 грн. та заборгованості перед Фондом страхування в сумі 13476,43 грн. Окрім того, скаржник вказує, що навіть одна із наведених в акті перевірки обставин, а саме - проведення позивачем розрахунків у формі, іншій, ніж грошовими коштами, є достатньою підставою для необхідності переходу позивача на загальну систему оподаткування, як того вимагає п. 5 Указу Президента України N 746/99 ( 746/99, 727/98 ) від 28.06.99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судами першої та апеляційної інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

На спірні правовідносини, пов'язані із застосуванням позивачем в 2002-2003 рр. спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, поширюється дія п.п. 1, 4, 5 Указу президента України від 28.06.99 N 746/99 ( 746/99, 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі - Указ N 746/99), чим спростовуються помилкові посилання скаржника в обгрунтування своїх заперечень на п. 3 Порядку видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98 N 476 ( z0688-98 ) (надалі - Порядок). Зазначені Указ N 746/99 та Порядок по різному врегульовують умови переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Зокрема, пункт 4 Указу N 746/99 ( 746/99 ) такою умовою визначає сплату всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період, а пункт 3 Порядку ( z0688-98 ) - сплату всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

З огляду на безпідставне розширення пунктом 3 Порядку ( z0688-98 ) обсягу умов для переходу позивача на спрощену систему оподаткування, передбачених п. 4 Указу N 746/99 ( 746/99 ), колегія на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність несплати позивачем податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період - 4 квартал 2001 р., що не спростовано податковим органом.

Водночас задовольняючи позов суд також виходив з недоведеності проведення позивачем в охоплений перевіркою період бартерних операцій та обумовленої цим відсутності підстав для переходу товариства на загальну систему оподаткування.

Однак, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою обставини проведення позивачем остаточних розрахунків у товарній формі у 2002-2003 роках (ПДВ - 13413,93 грн.) з метою ліквідації існуючої заборгованості за відвантажену продукцію, яка виникла до моменту переходу на спрощену систему оподаткування (до 01.01.2002 р.). Таким чином вміщені в оскаржуваній постанові висновки суду про недоведеність проведення позивачем бартерних операцій в 2002-2003 рр. суперечать встановленим судом обставинам погашення товариством в цей же період у товарній формі залишку заборгованості, яка виникла до 01.01.2002 р.

Відповідно до п.1 Указу Президента України N 746/99 ( 746/99 ) від 28.06.99 суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. Зазначена правова норма є імперативною, а тому платник єдиного податку не вправі розраховуватися за придбані товари з контрагентом у негрошовій формі незалежно від моменту виникнення заборгованості за відвантажену продукцію (до переходу на спрощену систему оподаткування чи після). Згідно зі ст. 5 Указу N 746/99 у разі порушення вимог, встановлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Вищенаведені обставини не досліджені судом, а тому є підставою для нового розгляду справи.

З огляду на те, що визначення позивачу за всіма оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань по конкретним податкам та обов'язковим платежам має похідний характер від встановлення підстав для застосування товариством спрощеної системи оподаткування протягом 2002-2003 рр., оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню в повному обсязі розглянутих позовних вимог з передачею справи на новий розгляд.

Враховуючи імперативні приписи п.п 1, 5 Указу N 746/99 ( 746/99 ) колегія погоджується з твердженнями скаржника про те, що проведення позивачем розрахунків у товарній формі хоча б по одній господарській операції є достатньою підставою для обов'язкового переходу позивача на загальну систему оподаткування.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції в супереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.08.2004 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.02.2005 у справі N 8/228-0 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов В.Цвігун