Про стягнення коштів

Тип: Постанова

№ 20/1-5/17

Дата: 14 квітня 2005 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2005 Справа N 20/1-5/17

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кочерової Н.О.,

суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Піддубний Р.М. (дов. від 05.01.2005 р.);

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "ТММ-Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2004 р.

у справі N 20/1-5/17 господарського суду м. Києва

за позовом ВАТ "ТММ-Банк"

до Севастопольської міської державної адміністрації,

Севастопольської міської ради,

Управління у справах майна комунальної власності

Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення 5 111 062 грн. за скаргою Севастопольської міської державної адміністрації на дії ВДВС Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя

ВСТАНОВИВ:

Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя (в подальшому - ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя) щодо накладення арешту на кошти Севастопольської міськдержадміністрації, відкритих в Управлінні Державного казначейства України в м. Севастополі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.08.04 у справі N 20/1-5/17 Севастопольській міській державній адміністрації відмовлено у задоволенні скарги з мотивів її необґрунтованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.04 зазначена ухвала господарського суду м. Києва скасована з підстав порушення господарським судом ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ); прийнято нове рішення, яким задоволена касаційна скарга.

У поданій касаційній скарзі ВАТ - "ТММ-Банк" просить скасувати цю постанову Київського апеляційного господарського суду та залишити без зміни ухвалу місцевого господарського суду.

При цьому, скаржник зазначає невірне застосування ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) апеляційним судом до спірних правовідносин та неповне дослідження ним обставин справи.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

10.02.02 господарським судом м. Києва видано наказ N 20/1-5/17 про стягнення з Севастопольської міськдержадміністрації на користь ВАТ "ТММ-Банк" 5111162 грн. основного боргу та 1769 грн. судових витрат.

Постановою від 05.07.04 ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя накладено арешт на грошові кошти у сумі 5111162 грн., які знаходяться на рахунках: N 3520008000100, N 35229010000100, 35216001000100, N 35226002000100, N 35224004000100 в Управлінні ДКУ м. Севастополя.

Постановою Першого заступника начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя від 07.07.04 знято арешт з рахунку боржника N 35216001000100 в Управлінні ДКУ в м. Севастополі в зв'язку з його приналежністю до захищених рахунків.

Ці дії вчинені до подання скарги Севастопольської міськрдержадміністрації.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) вимоги державного виконавця щодо виконання рішень господарських судів є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Відповідно до п. 2.2. п. 2 Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджений наказом Державного казначейства України від 26.06.02 N 212 ( z0594-02 ), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.02 N 594/6882 в органах Державного казначейства відкриваються рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів.

Отже, кошти бюджетних організацій зберігаються на рахунках, відкритих в цих органах.

Відповідно до змісту першого речення ч.2 ст. 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, якою є скаржник, дозволяється.

Оскільки рішенням суду передбачено стягнення коштів з рахунків Севастопольської міськдержадміністрації, а не з Держказначейства чи з Державного бюджету, то дії виконавчої служби, з урахуванням викладеного, є правомірними.

Зміст другого речення п. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) свідчить лише про заборону погашення списаних з бюджетних організацій ( установ) коштів за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

З урахуванням зазначеного, посилання апеляційного суду на цю норму, як підставу для скасування ухвали місцевого господарського суду м. Києва від 03.08.04, є помилковим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "ТММ-Банк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.04 у справі N 20/1-5/17 скасувати.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 03.08.04 у справі N 20/1-5-17 залишити без зміни.

Пов'язані документи

  • Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок
  • Бюджетний кодекс України
  • Про виконавче провадження
  • Господарський процесуальний кодекс України