Тип: Ухвала
№ 2-735/06
Дата: 22 березня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22.03.2006 N 2-735/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Цуркана М.І. (головуючого), Карася О.В., Степашка О.І., Ланченко Л.В., Конюшко К.В., при секретарі Липі В.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N 5/1042-19/130 за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" про стягнення в доход держави штрафних санкцій в сумі 126351,33 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (далі - ТОВ) про стягнення в доход держави штрафних санкцій в сумі 126351,33 грн. ТОВ подало зустрічну позовну заяву до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.02.2004 N 0000492360/0/2571 про застосування штрафних санкцій в розмірі 126351,33 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.08.2005 основний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено.
В результаті апеляційного слухання в основному позові було відмовлено, зустрічний позов задоволено.
ДПІ звернулась із касаційною скаргою, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, і просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N 5/1042-19/130 скасувати, а рішення господарського суду Львівської області залишити в силі.
ТОВ заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.02.2004 ДПІ проведено перевірку пункту обміну валют, що розташований за адресою м. Львів, площа Двірцева, 11 та належить ТОВ "Сюрприз", про що було складено акт N 001399 від 12.02.2004. Перевірка здійснена на підставі ст. 11 Закону України від 04.12.90 N 509-XII ( 509-12 ) "Про державну податкову службу в Україні".
Перевіркою зокрема встановлено, що:
не було проведено операції з купівлі-продажу іноземної валюти через реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цієї операції:
не видано особі, яка продала іноземну валюту, першого примірника розрахункового документа на повну суму цієї операції:
не забезпечено відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.
Відповідно, встановлено порушення пп. 2, 5, 7 ст. 4 Закону України від 01.06.2000 N 1776 ( 1776-14 ) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 N 502 ( z0021-03 ).
На підставі матеріалів перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення N 0000492360/0/2571 від 23.02.2004, яким застосувала до ТОВ "Сюрприз" штрафні санкції у розмірі 126351,33 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що порушення встановленого порядку продажу-купівлі іноземної валюти, про яке вказується в акті перевірки, не знайшло свого підтвердження, оскільки в цьому акті, складеному з участю представника банку, не значиться факт нестачі або надлишку іноземної валюти - 10 дол. США.
Відповідно до пп. 5.1.4 та 5.1.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 N 72 ( z0237-01 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за N 237/5428, за результатами перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою складається акт за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства, які мають право під час складання акта перевірки не погодитись з результатами перевірки і надати щодо цього зауваження (пояснення), які додаються до акта перевірки.
Як вбачається зі змісту акта перевірки від 12.02.2004 N 001399 в недотримання вказаних приписів, керівник та головний бухгалтер ТОВ "Сюрприз" не були залучені до проведення перевірки. Акт перевірки містить посилання на обставини, які фіксувались у інших процесуальних документах.
Враховуючи вищевикладене, фактичні обставини, акт перевірки від 12.02.2004 N 001399 не може бути підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає визнанню недійсним.
На цій підставі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанцій ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), суд УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N 5/1042-19/130 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: О.В.Карась О.І.Степашко Л.В.Ланченко К.В.Конюшко