Тип: Постанова
№ А-1/146
Дата: 08 липня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N А-1/146
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів: Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.01.04
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.04
зі справи N А-1/146
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна
до Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Дунець О.Я.(довіреність від 06.01.04 N 4)
від відповідача:
Гуменюк Б.С. (довіреність від 30.06.04 N 4610/10);
Мойсишин Г.М. (довіреність від 06.07.04 N 4914/10)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 03.06.04 р., надіслана 04.06.04 р.).
ВСТАНОВИВ:
За результатами перевірки правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за період з 01.04.03 р. по 30.06.03 р. Надвірнянською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 22.09.03 р. N 586/23/405/1-00152230. Перевіркою виявлено, що підприємством у ІІ кв. 2003 р. (у червні 2003 р.) завищено задекларовану до відшкодування суму податку на додану вартість на 1100000 грн.
На підставі акту перевірки Надвірнянською об'єднаною державною податковою інспекцією оформлене податкове повідомлення-рішення від 25.09.03 р. N 0000802301/0, яким товариству визначено суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1100000 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем у судовому порядку, при якому рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2003 р. - 19.01.2004 р. (суддя Соботник В.В.) позов задоволений.
За апеляційною скаргою Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції вказане судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2004 р. (судді: Галушко Н.А. - головуючий, Процик Т.С., Юрченко Я.О.) залишене без змін.
Постанова вмотивована тим, що товариством правомірно сформовано податковий кредит на підставі виданих ТОВ "Оптіма - Трейд" податкових накладних; з моменту списання з р/рахунку товариства грошових коштів в рахунок оплати нафтопродуктів валові витрати останнього збільшились і відповідно виникло право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Касаційна скарга Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції обгрунтована наступними доводами: судом порушені норми матеріального права, а саме абз. 4 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5, п. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та не враховано те, що здійснена позивачем передоплата без фактичного отримання товарів не повинна включатися до складу валових витрат та відповідно до податкового кредиту.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" просить прийняті у справі судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення та звертає увагу суду на те, що ним не порушені вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) при включенні сум ПДВ до податкового кредиту, та вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) при віднесені коштів передоплати за товари до валових витрат.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Господарським судом встановлено, що між ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (покупець) та ТОВ "Оптіма-Трейд" (продавець) укладена угода від 09.06.03 р. N 25/2003-НХП на поставку нафтопродуктів, на виконання якої позивачем здійснена попередня оплата товарів за платіжними дорученнями від 19.06.03 р. N 15 та від 27.06.03 р. N 13. Сплачені грошові кошти позивачем у червні 2003 р. віднесені до складу валових витрат.
Одержавши передоплату, ТОВ "Оптіма-Трейд" видало підприємству податкові накладні від 19.06.03 р. N 1-25/2003-НХП та від 27.06.03 р. N 2-25/2003-НХП, на підставі яких підприємством включені до податкового кредиту в червні 2003 р. суми ПДВ в розмірі 1100000 грн. Суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про правомірне включення товариством до податкового кредиту сум ПДВ після отримання податкових накладних, оскільки пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття податкового кредиту як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (зі змінами та доповненнями) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Тим більш, якщо у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у цьому підпункті документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судова колегія, також, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій і щодо правомірності віднесення позивачем коштів за передоплатою нафтопродуктів до валових витрат за датою їх списання з розрахункового рахунку підприємства, оскільки:
Поняття валових витрат визначено п. 5.1 ст. 5 Закону України N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ), відповідно до цього пункту валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат визначені у п. 5.3 ст. 5 названого Закону ( 283/97-ВР, 334/94-ВР ).
Пунктом 11.2.1. ст. 11 Закону України N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За таких обставин, господарські суди правомірно дійшли висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача при віднесенні останнім до складу валових витрат витрат, пов'язаних із здійсненням передоплати на користь ТОВ "Оптіма-Трейд" по першій із подій, а саме - даті списання коштів з його р/рахунку, як-то передбачено вищезазначеною нормою Закону ( 283/97-ВР, 334/94-ВР ).
Доводи касаційної скарги Надвірнянської ОДПІ щодо неправомірності дій позивача по віднесенню в червні 2003 р. суми 1100000 грн. до податкового кредиту та коштів передоплати до валових витрат без фактичного отримання товарів колегія суддів вважає непереконливими з урахуванням вищевикладеного. Отже, оскаржувані рішення та постанова законні і обгрунтовані, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для зміни або скасування.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.01.04 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2004 р. зі справи N А-1/146 - залишити без змін.
Касаційну скаргу Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.