Про зобов'язання надати інформацію

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2003 Справа N 18/35

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Черногуза Ф.Ф.,

суддів: Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Адвокатське бюро"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2002

у справі N 18/35 господарського суду м. Києва

за позовом ПП "Адвокатське бюро"

до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна

про зобов'язання надати інформацію

У відкритому судовому засіданні брали участь представники сторін:

від відповідача Кащеєва І.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.06.2002 в задоволенні позову про подання інформації щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке належить на праві власності Г.В.О., а саме квартир за адресою: <...> та <...> а також іншої нерухомості відмовлено оскільки дії відповідача щодо відмови у наданні йому інформації про особу є такими, що відповідають чинному законодавству.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що вказану інформацію він хоче отримати щоб з'ясувати чи є сенс подавати позов до суду проти Г.В.О., який не виконує своїх зобов'язань за договором оренди автомобіля від 17.05.2000, укладеного між позивачем і вказаним громадянином.

Позивач вважає, що відмова в наданні такої інформації порушує його право на вільне збирання інформації передбачена ст. 34 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 6 Закону "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод ( 995_004 ).

Відповідач вважає, що інформація щодо майнового стану фізичної особи відноситься до конфіденційної, яка не може бути розголошена без попередньої згоди особи, по відношенню до якої така інформація існує. Обгрунтовує свою відмову про надання такої інформації посилаючись на ч. 4 ст. 23, ч. 1 і ч. 2 ст. 30 Закону "Про інформацію" ( 2657-12 ), ч. 2 ст. 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ), рішення Конституційного суду України від 30.10.97 N 5-зп ( v005p710-97 ) та ч. 6 ст. 8 Закону "Про нотаріат" ( 3425-12 ).

Київський апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2002 без змін.

ПП "Адвокатське бюро" не згодне з постановою апеляційної інстанції просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки при прийнятті судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Конфіденційна інформація за своїм правовим режимом - це інформація з обмеженим доступом, що містить відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб.

Майновий стан особи згідно рішення Конституційного суду України від 30.10.97 N 5-зп ( v005p710-97 ) належить до конфіденційної інформації. Стаття 23 Закону "Про інформацію" ( 2657-12 ) передбачає, що інформація про особу охороняється законом.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2002 відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2002 у справі N 18/35 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.