Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2005 Справа N 17/17

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Добролюбової Т.В.

суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного Господарського суду

від 20 квітня 2004 року

у справі N 17/17

за позовом Велико-Вербчанського споживчого товариства Сарненської райспоживспілки

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 18.06.2003 N 0001472340/0

в судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від позивача: Шевчук І.О. дор. від 18.08.03 N 70;

від відповідача: Янок Т.М. дов. від 31.01.05 N 766/10/

Велико-Вербчанським споживчим товариством Сарненської райспоживспілки у листопаді 2003 р. заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2003 N 0001472340/0, яким позивачеві донараховано податку на прибуток в розмірі 32600 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 9780 грн. за несплату донарахованої суми податку на прибуток. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Велико-Вербчанське споживче товариство Сарненської райспоживспілки є правонаступником реорганізованого СП "Хлібокомбінат", зменшення оподатковуваного прибутку підприємства позивачем здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства. Відтак позивач не припустився порушень вимог пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 4 лютого 2004 р., що прийняте суддею Петуховим М.Г. позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2003 N 0001472340/0 задоволені в повному обсязі. Господарський суд дійшов висновку про відсутність факту заниження позивачем податку на прибуток за III квартал 2002 року з огляду на вимоги пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

Львівський Апеляційний господарський суд у складі головуючого Бонк Т.Б. та суддів Юркевич М.В., Городечної М.І. постановою від 20 квітня 2004 року залишив перевірене рішення Господарського суду Рівненської області без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції без задоволення.

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати постанову у справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог. Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу помилковим незастосуванням приписів статті 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та пункту 4 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ). На думку заявника висновок господарського суду про неправомірність донарахування позивачеві прибуткового податку є помилковим з огляду на приписи статті 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якими визначений порядок погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу при реорганізації платника податків.

Від Велико-Вербчанського споживчого товариства Сарненської райспоживспілки надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін судові акти у справі з мотивів у них викладених.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги відзначає наступне.

Господарським судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного провадження, що податковим повідомленням-рішенням Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2003 N 0001472340/0 позивачеві донараховано податку на прибуток в розмірі 32600 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 9780 грн. за несплату донарахованої суми податку на прибуток. Підставою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт перевірки від 17.06.2003 року N 62/23-103/01763935 за III-IV квартали 2002 року, в якому відбито порушення позивачем пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). Перевіркою зазначено про заниження Велико-Вербчанським споживчим товариством Сарненської райспоживспілки податкового зобов'язання з податку на прибуток за III квартал 2002 року у сумі 32600 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами попереднього податкового кварталу в сумі 167000 грн. Актом перевірки від 25.10.2002 року N 188/23 підприємству зменшено збитки в попередніх звітних періодах в розмірі 275600 грн., проте підприємством це зменшення не було відображено в декларації про прибуток за III квартал 2002 року, що і призвело до заниження податку на прибуток за III квартал 2002 року на 32600 грн. Як встановлено судом першої і апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням зборів засновників спільних підприємств Сарненської спілки споживчих товариств від 29.11.2001, постановою правління Сарненської районної спілки споживчих товариств від 29.11.2001 було прийнято рішення про ліквідацію СП "Хлібокомбінат", передачу основних засобів підприємства що ліквідується, Велико-Вербичанському споживчому товариству та ПТП "Таврида". При цьому правонаступником СП "Хлібокомбінат" визначено Велико-Вербичанське споживче товариство. Згідно актів прийняття-передачі позивачу були передані основні фонди СП "Хлібокомбінат". Окрім цього, акт від 15.12.2001 року про прийняття-передачу активів - пасивів свідчить про те, що СП "Хлібокомбінат" передало, а Велико-Вербичанське споживче товариство прийняло активи та пасиви, в тому числі 396700 грн. збитків. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0001472340/0 від 18.06.03 р. господарські суди виходили з того, що оскільки факт передачі активів та пасивів, включаючи збитки СП "Хлібокомбінат", Велико-Вербчанському споживчому товариству, а також включення валових активів ліквідованого підприємства до валових активів позивача є встановленим, то останній правомірно зменшив податкові зобов'язання з податку на прибуток, з урахуванням збитків ліквідованого СП "Хлібокомбінат". При цьому суди обмежились застосуванням до спірних правовідносин норм господарського законодавства, залишивши поза увагою приписи податкового законодавства. Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування (в редакції Закону України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР ( 639/97-ВР ). Господарські суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, з якими пов'язане право позивача на зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу та не визначили в якій редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинні застосовуватися приписи пункту 6.1 статті 6, якими передбачений порядок перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди. Зокрема, не встановлені податкові періоди, у які зменшувалися прибутки, та не зазначені документи податкової звітності з відображенням конкретних сум. Окрім того, немотивовано не взяті до уваги доводи відповідача про врахування приписів статті 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), які він висував під час розгляду спору.

Припущена неповнота судового дослідження унеможливлює висновок про відповідність оскарженого акта приписам податкового законодавства. Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи Господарському суду Рівненської області необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) Вищий Господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 4 лютого 2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2004 р. у справі N 17/17 скасувати.

Справу скерувати для нового розгляду до Господарського суду Рівненської області.

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.