Про спонукання вчинити певні дії

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2005 Справа N 15/142

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...]

розглянувши касаційну скаргу Регіонального управління ДААК ДПА України у Миколаївській області

на постанову від 25.01.2005 Одеського апеляційного господарського суду

у справі N 15/142 господарського суду Миколаївської області

за позовом ПП "Янтар-777"

до Регіонального управління ДААК ДПА України у Миколаївській області

про спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Янтар-777" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Регіонального управління ДААК ДПА України у Миколаївській області про спонукання внести зміни до ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями від 28.01.2004 серії АА N 907005 та від 28.01.2004 серії АА N 907006, зазначивши в графі "дійсна з" дату 03 лютого 2004.

Рішенням від 01.11.2004 господарський суд Миколаївської області у задоволенні позову відмовив.

Рішення мотивовано посиланням на ч. 19 ст. 15 та ч. 6 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ), оскільки позивач при отриманні ліцензії не заперечував дату, з якої вона починає діяти, і не оскаржував її у встановленому законом порядку.

Постановою від 25.01.2005 Одеський апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив, посилаючись на порушення відповідачем при зазначенні строку дії ліцензії з 04.02.2004 права позивача шляхом обмеження його діяльності 03.02.2004.

Ухвалою від 07.04.2005 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, яка мотивована відсутністю передбаченої законом процедури внесення змін до ліцензії в частині зазначення дати її дії.

У касаційній скарзі заявлені вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 15.01.2004 ПП "Янтар-777" звернулось до Регіонального управління ДААК ДПА України у Миколаївській області з заявою про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; 16.01.2004 відповідач у справі прийняв рішення N 14/04-02, на підставі якого 28.01.2004 позивач у справі отримав дві ліцензії від 28.01.2004 серії АА N 907005 та АА N 907006 з зазначенням в графі "дійсна з" дати 03.02.2004.

20.07.2004 ПП "Янтар-777" звернувся з позовом про спонукання Регіонального управління ДААК ДПА України у Миколаївській області внести зміни до вказаних ліцензій щодо зазначення дати, з якої вони дійсні, посилаючись на те, що дія попередньої ліцензії закінчилась 02.02.2004.

Суд апеляційної інстанції врахував вказані доводи позивача та дійшов висновку, що відповідач, зазначивши дату дії ліцензії з 04.02.2004, обмежив діяльність позивача 03.02.2004, чим порушив його права.

З таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.

В силу ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) у ст. 15 передбачений обов'язок органу ліцензування видати ліцензію або рішення про відмову не пізніше 10 календарних днів з дня одержання заяви суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами), а в заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами - і адресу місця торгівлі.

Законом ( 481/95-ВР ) не передбачено зазначення суб'єктом підприємницької діяльності в заяві відомостей щодо дати дії ліцензії.

Разом тим, п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою КМУ від 13.05.1996 N 493 ( 493-96-п ), передбачені обов'язкові реквізити, які зазначаються в ліцензії, зокрема, термін її дії.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив у постанові, що такий реквізит як термін дії ліцензії зазначається органом ліцензування самостійно, а зміни до ліцензії може внести також лише орган ліцензування, тобто в даному випадку відповідач у справі.

Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що ч. 19 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) передбачає наступне: у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту підприємницької діяльності ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта підприємницької діяльності), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом трьох робочих днів видає суб'єкту підприємницької діяльності ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

А ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) передбачає право звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто зважаючи на те, що позивач отримав відповідні ліцензії без заперечень, та судами не встановлено обставини звернення позивача в установленому порядку до органу ліцензування з приводу незгоди або зміни певних даних, зазначених в ліцензії, зокрема, щодо дати її дії, порушення відповідачем прав позивача не вбачається.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, тому рішення підлягає залишенню без змін, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 у справі N 15/142 скасувати.

3. Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.11.2004 у справі N 15/142 залишити без змін.