Про банкрутство

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2007 Справа N 9/134-б

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Удовиченка О.С.

суддів: Панової І.Ю., Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Бахмачконсервмолоко"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007 р.

у справі N 9/134-б

господарського суду Чернігівської області

за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Р.О.І.

до ЗАТ "Бахмачконсервмолоко"

про банкрутство

розпорядник майна - Барбаров О.Ю.

в судовому засіданні взяли участь представники:

розпорядник майна: Барбаров О.Ю.

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Р.О.І.: Тіток О.М.

боржника: Рамота І.І., Білозір І.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.11.2006 р. (суддя Івченко С.М.) визнані кредитори до боржника з відповідними сумами вимог, вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство та не були заявлені, визнано погашеними, розпорядника майна зобов'язано скласти реєстр визнаних судом вимог, скликати збори кредиторів та надати рішення зборів кредиторів про обрання комітету кредиторів та пропозиції щодо наступної судової процедури.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007 р. (судді: Коваленко В.М. - головуючий, Вербицька О.В., Пантелієнко В.О.) касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Р.О.І. задоволено частково, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.11.2006 р. скасовано в частині порядку розгляду та визнання вимог конкурсних кредиторів та проведення попереднього засідання, справу передано на розгляд господарського суду Чернігівської області.

ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з вимогою скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України), ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006 р. у справі N 9/134-б було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції провів попереднє засідання у справі з порушенням підстав, порядку та процедури його проведення, а також без належного аналізу правомірності погашення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 15 Закону ( 2343-12 ) попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону ( 2343-12 ) попереднє засідання суду має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Київським апеляційним господарським судом правомірно встановлено, що в порушення вимог ст. 15 Закону ( 2343-12 ) попереднє засідання у справі було проведено місцевим судом за відсутністю складеного належним чином розпорядником майна ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" реєстру вимог кредиторів та в порушення встановленого Законом тримісячного строку з дня проведення 27.04.2006 р. підготовчого засідання.

В своїй касаційній скарзі ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" зазначає, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Р.О.І. не мав права на подання апеляційної скарги, оскільки з її змісту не вбачається в чому полягало порушення його прав та інтересів при винесенні оскаржуваної ухвали у справі про банкрутство боржника.

Згідно із ст. 1 Закону ( 2343-12 ) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд правомірно прийняв до розгляду апеляційну скаргу ініціюючого кредитора у справі - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Р.О.І.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що Київським апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено ст. 1 Закону ( 2343-12 ) та не враховано положення п. 5.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 ( v1193600-04 ) відповідно до якого мораторій не поширюється на задоволення вимог речево-правового характеру щодо дій боржника по погашенню кредиторської заборгованості після введення мораторію, оскільки погашення заборгованості конкурсних кредиторів відбулось шляхом відпуску готової продукції ЗАТ "Бахмачконсервмолоко".

На думку скаржника, відпуск готової продукції в погашення вимог кредиторів не є заходом виконання грошових зобов'язань боржника, а тому на нього не може розповсюджуватись дія введеного мораторію.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції ТОВ "Лосинівський маслосирзавод", ВАТ "Глобинський маслосирзавод" та ТОВ "Арго" було відмовлено у визнанні їх кредиторами боржника із загальною сумою вимог 321 230,07 грн. з чим не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки вважає, що така відмова суперечить вимогам ст.ст. 1, 12 Закону ( 2343-12 ).

Відповідно до ст. 1 Закону ( 2343-12 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Процедура мораторію на задоволення вимог кредиторів є обов'язковою для її застосування господарським судом з метою збереження майна боржника для забезпечення захисту інтересів кредиторів.

Виходячи з системного аналізу положень Закону ( 2343-12 ), мораторій поширює свою дію на зобов'язання боржника, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Тобто, мораторій підлягає застосуванню до конкурсної заборгованості та не поширюється на поточну заборгованість боржника перед кредиторами.

Закон ( 2343-12 ) забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Відтак, Київський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, щодо відхилення вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Р.О.І. про відмову у визнанні кредиторських вимог.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007 р. у справі N 9/134-б відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, а отже не вбачається підстав для її скасування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду України від 02.03.2007 р. у справі N 9/134-б залишити без змін.

Головуючий О.С.Удовиченко

Судді І.Ю.Панова М.І.Хандурін