Про стягнення бюджетної заборгованості

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2004 Справа N 32/628

(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України в складі колегії

головуючого Усенко Є.А.

суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва

на постанову від 18.12.2003 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі N 32/628

господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОН-ЕКСІМ"

до 1. ДПІ у Оболонському районі м. Києва

2. Відділення Державного казначейства у Оболонському районі м. Києва

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 707441,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Розенко Ю.Л., Гаранюк О.З.

від відповідачів ДПІ у Оболонському районі м. Києва - Назарової О.П. відділення Державного казначейства у Оболонському районі м. Києва - Титикала Р.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2003 р. (суддя О.О. Хрипун), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2003 р. (судді Г.М. Фролова, В.В. Шипко, А.Г. Полянський), позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон - Ексім" бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у загальній сумі 707441 грн, в тому числі: за травень 2003 р. - 344079 грн.; за червень 2003 р. - 3643362 грн.

Судові рішення мотивовані, що позивачем правомірно визначено бюджетну заборгованість у зазначеній сумі декларацій ( z0250-97 ) на підставі податкових, вантажних митних декларацій відповідно до вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ); пунктів 3, 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 166 ( z0250-97 ); ст.ст. 3, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) та наказу ДПА України "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ" від 12.11.2002 р. N 538 ( v0538225-02 ).

Заслухавши представників відповідачів, які підтримали касаційну скаргу, та заперечення представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи і правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітній період.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Пунктом 8.1 ст. 8 цього Закону ( 168/97-ВР ) передбачено, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фінансово - господарської діяльності позивача в травні та червні 2003 р., відповідно до податкових декларацій, за вказані періоди різниця між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом має від'ємне значення і становить: травень 2003 р. - 647327,00 грн.; червень 2003 р. - 476315,00 грн.

З вказаних сум позивач в рядку 23 декларацій ( z0250-97 ) задекларував експортне відшкодування в сумах 344079,00 грн. та 364362,00 грн. відповідно із зазначенням цих сум в рядку 23.2 декларацій як таких, що підлягають перерахуванню на рахунок в установі банку.

Вказані позивачем в доданих до податкових декларацій розрахунках експертного відшкодування за травень і червень 2002 р. сума загального обсягу продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою на експорт у звітному місяці (рядок 4) та сума податкового кредиту звітного місяця, оплачена коштами постачальникам, підтверджується наявними у справі копіями податкових накладних, вантажних митних декларацій, оформлених в режимі експорту відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 07.05.98 р. N 643 ( 643-98-п ) (з наступними змінами і доповненнями), та постанови КМ України від 02.03.2002 р. N 253 ( 253-2002-п ) щодо стверджувального напису про факт і дату вивезення товару за межі митного кордону України; копіями платіжних доручень та виписками банку з рахунку позивача.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва не заперечується правильність визначення позивачем сум податкових зобов'язань, податкового кредиту та сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, та не наведено доводів, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства і доказів про повернення або неприйняття його податкових декларацій.

Відповідачами не оспорюється факт існування бюджетної заборгованості по ПДВ у позивача за травень та червень 2003 р. та її непогашення у визначений Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) строк, тому вимоги про відшкодування заборгованості з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог обґрунтовано визнані апеляційним господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

Посилання ДПІ у Оболонському районі м. Києва у касаційній скарзі щодо неможливості здійснення позивачу експортного відшкодування у зв'язку з необхідністю проведення зустрічних перевірок не може бути визнане обґрунтованим та відповідаючому законодавству, так як суперечить підпункту 7.7.3 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), оскільки проведення перевірки платника податку не може подовжити визначений Законом термін відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 р. N 209/72 ( z0263-97 ) (у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. N 200/86 ( z0489-01 ) відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Відповідність висновків суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи та чинному законодавству спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення та неправильного застосування в постанові норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2003 р. - без змін.