Про спонукання продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2004 Справа N 3/575

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Виший господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Черногуза Ф.Ф.

суддів: Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Шевченківської районної у місті Києві ради

2. ТОВ "Продуктів світ"

на постанову від 24.02.2004 Київського апеляційного господарського суду

у справі N 3/575 господарського суду міста Києва

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яцик Валерія Васильовича

до Шевченківської районної в м. Києві ради

про спонукання продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

- позивача - Яцик В.В., Скуратівський С.І., Картозій Л.Ш.

- відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.03 у справі N 3/575 (суддя Хілінська В.В.) позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яцика Валерія Васильовича (надалі - "приватний підприємець Яцик В.В.") задоволено повністю, та:

- Зобов'язано Шевченківську районну у місті Києві раду (надалі - "Шевченківська районна рада") продовжити дію договору N 30-180 від 07.09.01 про право тимчасового користування землею (на умовах оренди), укладеного між Радянською районною радою міста Києва та приватним підприємцем Яциком В.В. строком на 1 (один) рік з моменту набрання рішенням законної сили.

- Вирішено стягнути з Шевченківської районної ради на користь приватного підприємця Яцик В.В. витрати по оплаті державного мита (85,00 грн.), інформаційно-технічного забезпечення (118,00 грн.) та послуг адвоката (1700,00 грн.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду 24.02.04 у справі N 3/575 рішення господарського суду м. Києва від 06.11.03 скасовано, позов приватного підприємця Яцика В.В. задоволено частково та:

- Зобов'язано Шевченківську районну раду продовжити договір N 30-180 від 07.09.01 про право тимчасового користування землею (на умовах оренди), укладеного між Радянською районною радою міста Києва та приватним підприємцем Яциком В.В. строком на 1 (один) рік з моменту набрання рішенням законної сили

- Вирішено стягнути з Шевченківської районної ради на користь приватного підприємця Яцик В.В. витрати по оплаті державного мита (85,00 грн.), інформаційно-технічного забезпечення (118,00 грн.).

В частині стягнення 1700,00 грн. витрат по оплаті юридичної допомоги адвоката приватному підприємцю Яцику В.В. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Шевченківська районна рада та ТОВ "Продуктів світ" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.04 і рішення господарського суду м. Києва від 06.11.03 у справі N 3/575 скасувати та направити справу до господарського суду м. Києва на новий розгляд внаслідок порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач, у відзиві на касаційну скаргу, просить постанову залишити без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи, їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначено апеляційним господарським судом, між приватним підприємцем Яциком В.В. та Радянською районною радою міста Києва 07.09.01 укладений договір тимчасового користування землею (на умовах оренди) N 30-180.

Згідно з рішенням Шевченківської районної ради від 20.12.01 N 30 термін дії зазначеного договору продовжено до 31.12.02. Договір перереєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 11.04.02 за реєстраційним N 87.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (в редакції від 26.12.02) після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

15.01.03 приватний підприємець Яцик В.В звернувся до Шевченківської районної ради з заявою про продовження договору оренди земельної ділянки площею 100 кв. м. за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 33/1 терміном на три роки.

Шевченківська районна рада листом від 04.09.03 N 854 відмовила приватному підприємцю Яцику В.В. у наданні земельної ділянки у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка рішенням Київської міської ради від 26.06.03 за N 549-2/709 ( ra49-2023-03 ) "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" надана іншому суб'єкту підприємницької діяльності .

Посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ), якою передбачене переважне право орендатора, який належно виконував обов'язки, на поновлення договору оренди, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у Шевченківської районної ради не було правових підстав для відмови у поновленні договору оренди землі на новий строк, а тому позовні вимоги приватного підприємця Яцика В.В. щодо зобов'язання Шевченківську районну раду продовжити договір N 31-180 про право тимчасового користування землею (на умовах оренди), укладеного 07.09.01 строком на один рік з моменту набрання рішенням у справі N 3/575 законної сили підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки судом під час розгляду справи було дано неправильну оцінку спірним відносинам.

Так, по-перше, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) передбачає переважне право орендаря на поновлення договору не за будь-яких умов, а лише за інших рівних умов. Щодо спірних правовідносин, то в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують надання Шевченківською міською радою переваги іншому суб'єкту господарювання за наявності рівних умов договору. Більше того, апеляційним судом під час розгляду справи відхилено клопотання про залучення до участі у справі Київську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктів світ" - нового орендаря земельної ділянки площею 100 кв. м. за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 33/1.

Крім того, судом не прийнято до уваги, що згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються крім нормативних актів договором оренди землі.

Форма договору оренди і порядок його реєстрації встановлено відповідно постановами Кабінету Міністрів України від 17.03.93 N 197 ( 197-93-п ) "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)".

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) до істотних умов договору оренди, серед інших, віднесено: умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини та відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не було повно досліджено фактичні обставини справи внаслідок чого рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи в касаційному порядку судове рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не наділена правом встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно і всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість; зібраним доказам дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону ( 161-14 ).

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 06.11.03 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.04 у справі N 3/575 скасувати, а справу передати на новий розгляд господарському суду міста Києва.