Про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2004 Справа N 33/544-03

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу МП "Мустанг"

на постанову від 03.03.04 Харківського апеляційного господарського суду

у справі N 33/544-03 господарського суду Харківської області

за позовом Виконавчого комітету Лозівської міської ради

до МП "Мустанг"

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

позивача: Гайдар І.О. (дов. від 10.03.04)

відповідача: Панасовька Л.Г. директор Панасовський Л.М. (за дов.)

У слуханні справи оголошувалась перерва до 12.08.04.

За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) у судовому засіданні від 12.08.04 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Савченко А.А.) від 16.12.03 в позові відмовлено в зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: Бондаренка В.П., Токара М.В., Лакізи В.В. від 03.03.04 рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.

МП "Мустанг" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм матеріального права, а тому просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу МП "Мустанг" на постанову Харківського апеляційного господарського суду, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права відзначає наступне:

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 08.12.1999 р. на виконання рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 30.11.1999 р. N 833, між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 533 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Р. Люксембург, 32 строком на 25 (двадцять п'ять) років.

Відповідно до зі ст. 22 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди. Згідно п. 2 договору оренди земельна ділянка надана відповідачеві для здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Відповідно до п. 3.1 "а" договору оренди землекористувач має право використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням. Умовами договору не передбачений обов'язок відповідача здійснювати будь-яке будівництво на цій ділянці, та, відповідно складення з цих підстав будь-якої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) торгівельна діяльність - це роздрібна та оптова торгівля у пунктах продажу товарів, діяльність у торгівельно-виробничій сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Апеляційним судом встановлено, що за адресою: вул. Р. Люксембург, 32, ніколи, починаючи з 1999 р. до теперішнього часу, не було розміщено ніякий пункт продажу товарів, тому що в органах місцевого самоврядування не отримувався дозвіл на торгівлю, як це передбачено Декретом КМУ "Про місцеві податки і збори" ( 56-93 ) і спірна земельна ділянка знаходиться у занедбаному стані, не пристосованому ні для якої торгівельної діяльності.

Крім того, апеляційним господарським судом при розгляді справи було встановлено, що на земельній ділянці за адресою: вул. Р. Люксембург, 32 знаходяться 2 торгівельні об'єкти, які належать не орендарю, а іншим особам. Відповідачем заходи щодо припинення використання ділянки іншим особам ніколи не вживались. Таким чином, судова колегія обгрунтовано зазначила, що орендаря влаштував цей факт і він надав дозвіл на використання орендованої земельної ділянки іншим особам. Колегія суддів апеляційного суду правомірно зазначила, що чинне законодавство вважає за порушення умов використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням не лише використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і взагалі її повне невикористання, що і відбулося по даній справі.

Що стосується посилання скаржника на те, що сторона не приймала участі у розгляді справи, воно не приймається до уваги, оскільки сторона була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.04.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно дійшов до висновку про розірвання договору оренди від 08.12.99, а тому постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів Вищого Господарського суду України, ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу МП "Мустанг" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.04 у справі N 33/544-03 залишити без змін.