Про деякі питання щодо звільнення від сплати державного мита громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи

Тип: Лист

№ 01-08/457

Дата: 30 липня 2009 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

30.07.2009 N 01-08/457

Господарські суди України

Про деякі питання щодо звільнення від сплати державного мита громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи

У судовій практиці постали питання, пов'язані з наданням пільг зі сплати державного мита громадянами, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і які є інвалідами I та II груп та виступають учасниками судового процесу в господарському суді. У зв'язку з цим Вищий господарський суд України звернувся з відповідним запитом до Державної податкової адміністрації України, яка повідомила таке:

"Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" (із змінами та доповненнями) державне мито належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 ( 7-93 ) "Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет).

Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено у статті 2, а розмір ставок державного мита - у статті 3 Декрету ( 7-93 ).

Перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено у статті 4 Декрету ( 7-93 ). Зокрема, відповідно до пункту 18 статті 4 Декрету ( 7-93 ) від сплати державного мита звільняються інваліди I та II групи.

При цьому статтею 1 Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII ( 875-12 ) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) визначено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та іншими законодавчими актами.

Статтею 2 цього Закону ( 875-12 ) встановлено, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону ( 875-12 ) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа-підприємець, як учасник судового процесу, при цьому цей громадянин є інвалідом I або II групи, має право користуватися пільгою, визначеною в абзаці п'ятому пункту 18 статті 4 Декрету" ( 7-93 ).

Наведена правова позиція повідомляється до відома та для врахування у роботі.

У зв'язку з викладеним відкликається інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 25.09.97 N 01-8/359 ( v_359800-97 ) "Про деякі питання щодо вирішення спорів, пов'язаних з поданням позовів громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи".

Заступник Голови Вищого господарського суду України В.Москаленко

Пов'язані документи

  • Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні
  • Про систему оподаткування
  • Про державне мито
  • Конституція України
  • Про деякі питання щодо вирішення спорів, пов'язаних з поданням позовів громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи