Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян"

Тип: Ухвала

№ 9-у/99

Дата: 20 квітня 1999 р.

Статус: Не визначено

УХВАЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян"

м. Київ Справа N 2-5/99 20 квітня 1999 року N 9-у/99

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Тимченка Івана Артемовича - головуючий,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича - суддя-доповідач,

Тихого Володимира Павловича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ).

Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - група народних депутатів України - просить дати офіційне тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) в частині підвідомчості судам справ про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднань громадян до формування в Україні нової системи судів загальної юрисдикції.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) примусовий розпуск (ліквідація) об'єднань громадян здійснюється рішенням суду за поданням легалізуючого органу або прокурора. Встановлюючи судовий порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднань громадян, зазначена стаття не визначає, які саме суди з двох відокремлених судових систем, що продовжують функціонувати відповідно до пункту 12 Перехідних положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), повинні розглядати такі справи.

2. Підвідомчість справ судам загальної юрисдикції та арбітражним судам визначається Цивільним процесуальним кодексом України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) та Арбітражним процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) відповідно до предмета, підстав та суб'єктного складу учасників спору. Однак вони прямо не регламентують питання підвідомчості такої категорії справ.

З відповідей Верховного Суду України і Вищого арбітражного суду України на запит судді-доповідача вбачається, що розбіжностей в позиціях Верховного Суду України і Вищого арбітражного суду України щодо підвідомчості справ про заборону діяльності об'єднань громадян немає. Судова практика складається на основі роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 8 лютого 1996 року N 02-5/62 ( v5_62800-96 ) "Про деякі питання підвідомчості господарських спорів", затверджених постановою пленуму Вищого арбітражного суду України 29 серпня 1996 року, які відносять питання заборони діяльності об'єднань громадян, що є юридичними особами, до компетенції арбітражних судів.

3. Із матеріалів справи випливає, що суб'єкт права на конституційне подання, по суті, оспорює законність зазначених роз'яснень та постанови. У поданні щодо офіційного тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) фактично порушується питання про необхідність внесення змін і доповнень до спеціального процесуального законодавства України, що є прерогативою Верховної Ради України.

4. Відповідно до змісту конституційних положень про Конституційний Суд України та Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) вирішення питання законності чи конституційності дій та актів пленуму і президії Вищого арбітражного суду України, внесення змін до окремих нормативних актів, заповнення прогалин у законодавстві не належать до компетенції Конституційного Суду України.

5. Ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) від 29 грудня 1998 року у відкритті конституційного провадження у справі було відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 13, 45, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

{ Текст взято з сайту Конституційного Суду України }

Пов'язані документи

  • Цивільний процесуальний кодекс України
  • Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)
  • Цивільний процесуальний кодекс України (ст.289 - ст.428)
  • Господарський процесуальний кодекс України
  • Про об'єднання громадян
  • Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам
  • Конституція України
  • Про Конституційний Суд України