Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"

УХВАЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства

економіки України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"

м. Київ Справа N 2-4/2007 23 січня 2007 року N 3-у/2007

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Домбровського Івана Петровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича,

Колоса Михайла Івановича;

Лилака Дмитра Дмитровича - суддя-доповідач,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Станік Сюзанни Романівни,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року N 1490-III ( 1490-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 20, ст.148; 2005 р., N 31, ст. 420).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Міністерство економіки України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (далі - Закон) у їх співвідношенні з частиною другою статті 4-2 та частиною другою статті 8 Закону ( 1490-14 ), а саме:

"- чи застосовуються норми частини 1 статті 4-1 та частини 7 статті 4-1 Закону ( 1490-14 ) до затвердження уповноваженим органом переліку інформаційних систем згідно частини 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 );

- чи застосовуються норми частини 1 статті 4-1 та частини 7 статті 4-1 Закону ( 1490-14 ) в період часу, коли до переліку, який затверджений згідно з частиною 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 ) внесена лише одна система;

- чи має право замовник згідно з частиною 2 статті 8 Закону ( 1490-14 ) провести процедуру закупівлі без публікації оголошення в інформаційній системі у мережі Інтернет в період до затвердження переліку інформаційних систем згідно частини 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 ) та в період включення до зазначеного переліку лише однієї системи;

- яким чином в частині 7 статті 4-1 Закону ( 1490-14 ) необхідно розуміти термін "конкурентні засади", в тому числі, який саме спосіб вибору інформаційної системи вважається вибором саме на конкурентних засадах, до компетенції якого саме суб'єкта віднесено визначення умов відбору інформаційних систем в мережі Інтернет;

- чи зобов'язаний замовник при проведенні конкурсу допускати до участі в ньому лише тих учасників, що пропонують послуги інформаційних систем у мережі Інтернет, які внесені до переліку, який ведеться згідно з частиною 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 );

- чи має право власник інформаційної системи у мережі Інтернет, що внесена до переліку, який ведеться згідно частини 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 ), відмовити замовнику в участі у конкурсі, на який замовник його запросив;

- чи має право власник інформаційної системи у мережі Інтернет, яка внесена до переліку, що ведеться згідно частини 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 ), який був визначений замовником переможцем конкурсу щодо вибору системи, відмовити замовнику в оприлюдненні інформації на безкоштовній основі, якщо безкоштовність оприлюднення інформації була умовою конкурсного відбору інформаційної системи;

- чи є неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої Законом ( 1490-14 ), в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом ( 1490-14 ), в період до затвердження переліку згідно частини 2 статті 4-2 Закону ( 1490-14 ), а також в період включення до відповідного переліку лише однієї інформаційної системи, безумовною підставою для відміни торгів замовником, а також уповноваженим органом в порядку, передбаченому статтею 37 Закону ( 1490-14 ) з урахуванням абзацу 4 частини 1 статті 28 Закону ( 1490-14 )".

Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Закону ( 1490-14 ) автор конституційного подання мотивує неоднозначним їх застосуванням замовниками, учасниками торгів і органами державного нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель у частині оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, а також недостатнім законодавчим урегулюванням правового механізму щодо оприлюднення такої інформації за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 23 листопада 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

На дату звернення суб'єкта права на конституційне подання до Конституційного Суду України (7 грудня 2005 року) положення частин першої, сьомої статті 4-1 Закону ( 1490-14 ) (в редакції Закону України від 16 червня 2005 року N 2664-IV ( 2664-15 ) регламентували процедуру здійснення державних закупівель та оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

15 грудня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" N 3205-IV ( 3205-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 14, ст. 118), яким внесла зміни до частин першої, сьомої статті 4-1 Закону ( 1490-14 ), що набули чинності з 17 березня 2006 року.

Таким чином, конституційне подання про тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону ( 1490-14 ) не підлягає розгляду, позаяк юрисдикція Конституційного Суду України поширюється тільки на чинні нормативно-правові акти (Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001 ( v015p710-01 ).

Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 13, 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, сьомої статті 4-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року N 1490-III ( 1490-14 ) на підставі пункту З статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ