Тип: Ухвала
№ 2-у/2013
Дата: 29 січня 2013 р.
Статус: Не визначено
УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням голови Львівської обласної ради щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 1, частини другої статті 10, частини першої статті 11, частини першої статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 10 Конституції України
м. Київ
29 січня 2013 року
№ 2-у/2013
Справа № 2-3/2013
Конституційний Суд України у складі суддів:
Винокурова Сергія Маркіяновича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни - доповідача,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Пасенюка Олександра Михайловича,
Сергейчука Олега Анатолійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням голови Львівської обласної ради щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 1, частини другої статті 10, частини першої статті 11, частини першої статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI (Голос України, 2012 р., 10 серпня) (далі - Закон) у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 10 Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Голова Львівської обласної ради звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень Закону в системному зв'язку з положеннями частин першої, другої статті 10 Конституції України, а саме:
- абзацу другого частини першої статті 1 щодо обов'язковості застосування державної мови в системі місцевого самоврядування в Україні;
- частини другої статті 10, частини першої статті 11, частини першої статті 14 щодо використання регіональної мови органами державної влади, у тому числі судами під час здійснення провадження, та органами місцевого самоврядування.
Практичну необхідність в офіційному тлумаченні названих положень Закону автор клопотання обґрунтовує неоднозначним їх розумінням та застосуванням органами місцевого самоврядування і посилається при цьому на рішення Одеської міської ради "Про реалізацію положень Закону України "Про засади державної мовної політики" в місті Одесі" від 13 серпня 2012 року № 2419-VI, Донецької обласної ради "Про реалізацію Закону України "Про засади державної мовної політики" в Донецькій області" від 16 серпня 2012 року № 6/14-346, Запорізької обласної ради "Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України "Про засади державної мовної політики", на території Запорізької області" від 16 серпня 2012 року № 2, Севастопольської міської ради "Про реалізацію положень Закону України "Про засади державної мовної політики" в місті Севастополі" від 16 серпня 2012 року № 3657.
На думку голови Львівської обласної ради, неоднозначне застосування вказаних положень Закону може призвести до порушення конституційних прав Львівської обласної ради як органу місцевого самоврядування "на отримання офіційної інформації та здійснення офіційних ділових і управлінських комунікаційних зв'язків державною мовою з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, державними та комунальними управлінськими органами, установами, закладами".
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 18 грудня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі згідно з пунктом 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.
За Конституцією України обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (частина четверта статті 140); до складу обласної ради входять депутати, які обираються жителями цих громад (частина перша статті 141); органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Як орган місцевого самоврядування обласна рада в межах повноважень, визначених законом, приймає нормативні та інші акти у формі рішень на пленарних засіданнях на основі колективного і вільного обговорення та голосування більшістю депутатів від загального складу ради (частина перша статті 144 Конституції України, частини друга, третя, четверта статті 10, частина друга статті 43, частини перша, друга, третя статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частина перша статті 20 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад").
Обласна рада як колегіальний орган місцевого самоврядування є суб'єктом права на конституційне подання з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України (стаття 41 Закону України "Про Конституційний Суд України").
У Законі України "Про Конституційний Суд України" закріплено вичерпний перелік суб'єктів права на конституційне подання (стаття 41) і на конституційне звернення (стаття 43). Системний аналіз вказаних положень цього закону дає підстави для висновку, що конституційне подання, конституційне звернення має бути внесене належним суб'єктом відповідних правовідносин.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що законодавець, визначивши коло суб'єктів права на конституційне подання, конституційне звернення, не передбачив передачі цього права іншим особам, а тому коли право на конституційне подання або конституційне звернення належить колегіальному органу, то його керівник не має встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання, конституційне звернення від імені цього органу і не є належним суб'єктом звернення до Конституційного Суду України (ухвали від 9 грудня 1998 року № 51-у/98, від 20 квітня 1999 року № 11-у/99, від 23 березня 2000 року № 29-у/2000, від 14 березня 2007 року № 18-у/2007, від 19 травня 2009 року № 27-у/2009).
Конституційне звернення голови Львівської обласної ради щодо офіційного тлумачення окремих положень Закону не ґрунтується на рішенні самої ради як органу місцевого самоврядування, а отже, автор клопотання не дотримав вимог статті 41 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 45 - відсутність встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання, конституційне звернення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 41, 43, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням голови Львівської обласної ради щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 1, частини другої статті 10, частини першої статті 11, частини першої статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 10 Конституції України на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання, конституційне звернення.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
{Текст взято з сайту Конституційного Суду України}