Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Головного контрольно-ревізійного управління України про офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

УХВАЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Головного

контрольно-ревізійного управління України про офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

м. Київ Справа N 2-2/2007 23 січня 2007 року N 2-у/2007

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Домбровського Івана Петровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - суддя-доповідач,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Головного контрольно-ревізійного управління України про офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII ( 2269-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст. 416; 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239; 2004 р., N 50, ст. 539).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Головне контрольно-ревізійне управління України (далі - ГоловКРУ) - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (далі - Закон).

Необхідність в офіційному тлумаченні статті 19 Закону ( 2269-12 ) обгрунтовується існуванням різних підходів Фонду державного майна України та Державного казначейства України до застосування цієї норми. Зокрема, зазначається, що надані названими органами роз'яснення щодо перерахування установами, які фінансуються з державного бюджету, 30 відсотків орендної плати до загального фонду Державного бюджету України відрізняються.

Як на підставу конституційного подання щодо офіційного тлумачення статті 19 Закону ( 2269-12 ) вказується на практичну необхідність у роз'ясненні її положень, що обумовлено, як вважає суб'єкт права на конституційне подання, різними підходами Фонду державного майна України та Державного казначейства України до її застосування, а саме - надання цими державними органами різних роз'яснень стосовно перерахування до загального фонду Державного бюджету України 30-відсоткової частини орендної плати установами, що фінансуються з Державного бюджету України.

Обгрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні зазначеної норми Закону ( 2269-12 ) ГоловКРУ посилається на інструктивний лист Фонду державного майна України від 3 липня 2002 року N 10-16-8513 ( v8513224-02 ), виданий на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" від 4 жовтня 1995 року N 786 ( 786-95-п ), та лист Державного казначейства України від 4 жовтня 2002 року N 07-04/1710-8419 ( v8419506-02 ), виданий на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" від 17 травня 2002 року N 659 ( 659-2002-п ).

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 16 листопада 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) суб'єкт права на конституційне подання повинен обгрунтувати практичну необхідність в офіційному тлумаченні Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України як підставу для звернення до Конституційного Суду України (пункт 4 частини другої статті 39, стаття 93), а порушене в конституційному поданні питання має бути підвідомче Конституційному Суду України (стаття 13).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), пунктом 4 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) питання про офіційне тлумачення законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Аналіз змісту конституційного подання свідчить, що ГоловКРУ хоч і заявило клопотання про офіційне тлумачення статті 19 Закону ( 2269-12 ), але фактично просить відповісти на питання: чи відповідають листи Фонду державного майна України від 3 липня 2002 року N 10-16-8513 ( v8513224-02 ) і Державного казначейства України від 4 жовтня 2002 року N 07-04/1710-8419 ( v8419506-02 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786 ( 786-95-п ) та від 17 травня 2002 року N 659 ( 659-2002-п ) положенням статті 19 Закону ( 2269-12 ). Проте до повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (стаття 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Зі змісту конституційного подання вбачається, що суб'єкт права на конституційне подання просить протлумачити не всю статтю 19 Закону ( 2269-12 ), а лише її частину другу, згідно з якою: "Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 14, 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Головного контрольно-ревізійного управління України про офіційне тлумачення статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII ( 2269-12 ) на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ