Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій"

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

N 14 від 25.12.96 м.Київ

vd961225 vn14

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 1 ( v_001700-09 ) від 27.02.2009 }

Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3 та від 31 березня 1995 р. N 4)

Виходячи з положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 (v0007700-90 ) "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3 ( v0003700-93 ) та від 31 березня 1995 р. N 4 ( v0004700-95 ) такі зміни й доповнення:

1. Пункт 4 викласти в такій редакції:

"У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах слідчих та інших відповідних органів, для оскарження яких законом встановлено інший порядок".

2. Пункт 5 викласти в такій редакції:

"Роз'яснити судам, що згідно з п.1 ч.1 ст.5 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (далі - ЦПК) позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред'явлено особою, про яку поширені такі відомості, а так само близькими родичами цієї особи, коли відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку також у разі поширення таких відомостей щодо члена її родини або іншого родича, який помер.

Відповідно до положень ч.4 ст.32 Конституції України та п.3 ч.1 ст.5 ЦПК кожен має право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить честь і гідність членів його сім'ї.

Позов про спростування відомостей, які порочать честь і гідність неповнолітнього або особи, визнаної недієздатною, може бути пред'явлено законним представником, який не є членом їх сім'ї (батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками), а також прокурором у порядку ст.118 ЦПК ( 1501-06 ).

У випадках поширення відомостей, що принижують репутацію організації, остання, якщо вона є юридичною особою, має право звернутися до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості".

3. Пункт 7 викласти в такій редакції:

"Судам необхідно враховувати, що згідно з ч.2 ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) вимоги громадян або організацій про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь і гідність особи, розглядаються судами й у тому разі, коли ця особа попередньо не зверталася до органів масової інформації про спростування зазначених відомостей".

4. У п.19 слова та цифри "власною ініціативою (статті 30 ЦПК України ( 1501-06 ) і 66 КПК України ( 1001-05 )" замінити словами "клопотанням останніх (ст.30 ЦПК) або власною ініціативою (ст.66 КПК)".

5. Пункт 22 викласти в такій редакції:

"Звернути увагу судів, що відповідно до ст.7 ЦК ( 1540-06 ) щодо вимог про спростування відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію, та про відшкодування моральної шкоди встановлено строк позовної давності в один рік, який в разі його пропуску з поважних причин може бути поновлено судом".

6. Пункт 22-1 викласти в такій редакції:

"Судам необхідно враховувати, що згідно з п.10 ст.65 ЦПК ( 1501-06 ) ціна позову, який складається з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою цих вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені у справі за позовом про захист честі, гідності і ділової репутації, а також вимоги, заявлені самостійно, оплачуються державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру".

Голова Верховного Суду України В.Ф. Бойко

Секретар Пленуму, суддя Верховного Суду України М.П. Селіванов