Про застосування у 2007 році податкових векселів

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.01.2007 N 20-9-159(229)

На виконання доручень Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції розглянуто листи Державної митної служби України від 28 грудня 2006 року N 11/1-15/15017 та <...> стосовно застосування у 2007 році податкових векселів при імпортуванні товарів на митну територію України та повідомляється.

Частиною першою статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) заборонено у 2007 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Також підпунктом 7 пункту 3 розділу II Закону України від 30 листопада 2006 року N 398-V ( 398-16 ) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" встановлено, що у 2007 році забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), крім надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток.

При цьому слід враховувати, що відповідно до абзацу першого пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України (пункт 1.16 статті 1 цього Закону ( 168/97-ВР )).

Також, з метою проведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) зупинено на 2007 рік дію пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) в частині застосування цього пункту для операцій з ввезення на митну територію України товарів за товарною позицією 2711 згідно УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) (пункт 51 статті 71 зазначеного Закону).

В свою чергу, стаття 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон) визначає порядок відстрочення податкових зобов'язань платника податків.

Так, відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону ( 2181-14 ), на пізніший термін (підпункт 14.1.2 пункту 14.1 зазначеної статті Закону).

Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (підпункт 14.2.2 пункту 14.2 вказаної статті Закону ( 2181-14 )).

Відстрочення податкових зобов'язань надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно з підпунктом 14.3.3 цього пункту затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одноразово у повному обсязі (підпункт 14.3.2 пункту 14.3 статті 14 Закону ( 2181-14 )).

Рішення про відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня;

- стосовно місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про відстрочення податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням з Міністерством фінансів України, а щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори (підпункти 14.3.3 та 14.3.5 пункту 14.3 статті 14 Закону ( 2181-14 )).

При цьому відстрочення не можуть надаватися чи встановлюватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду України чи інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами з цих податків, зборів (обов'язкових платежів) або цим Законом ( 2181-14 ) (підпункт 14.4.3 пункту 14.4 статті 14).

З огляду на вищевикладене, податковий вексель на відстрочення сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість видається платником податку при імпортуванні товарів на митну територію України за власним бажанням, а відстрочення податкових зобов'язань платника податку надається відповідним органом державної влади, за наявності відповідних підстав та не надається з податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України.

Таким чином, на нашу думку, надання податкового векселя на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість при імпортуванні товарів на митну територію України та надання відстрочення щодо сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання з податків, зборів (обов'язкових платежів) мають різну правову природу.

Враховуючи зазначене, у 2007 році платники податку на додану вартість при імпортуванні товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання за умови дотримання вимог пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

Заступник Міністра Л.Єфіменко