Тип: Лист
№ 19-5-66
Дата: 17 лютого 2006 р.
Статус: Не визначено
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
17.02.2006 N 19-5-66
Всеукраїнській молодіжній організації "Молодь проти корупції"
Щодо надання роз'яснення
У відповідь на лист Всеукраїнської молодіжної організації "Молодь проти корупції" від 22 грудня 2005 року N 49к-22/12 щодо надання роз'яснень, надісланий листом народного депутата України Марченка О.В. від 31 січня 2006 року N 38 Міністерство юстиції повідомляє таке.
Щодо ціни квартири, що є предметом договору купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 632 цього Кодексу ( 435-15 ) покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Такі положення стосовно визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Принагідно зауважуємо, що існують такі види цін, як: вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (статті 6, 7 Закон України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ).
Враховуючи наведене, зазначаємо, що при укладенні цивільно-правового договору ціна на товар, продукцію та послугу визначаються за згодою сторін, за винятком тих товарів, послуг та продукції, до яких застосовується державне регулювання цін і тарифів.
Щодо проведення оцінки майна.
Статтею 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) встановлені випадки проведення обов'язкової оцінки майна. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадках переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.
Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (абзац перший підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) (абзац восьмий пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 ( z0288-00 ).
Водночас, згідно з підпунктом 22 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 26 серпня 1999 року N 1081/99 ( 1081/99 ), Міністерство розробляє та реалізує заходи з питань методологічного керівництва роботою з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності підприємств, установ і організацій (крім бухгалтерського обліку та звітності в банківських і кредитних установах).
У зв'язку з цим, за відповідним роз'ясненням щодо проведення оцінки майна під час переоцінки основних фондів та основних засобів підприємства, установи, організації пропонуємо звернутися до Міністерства.
Заступник Міністра Л.В.Єфіменко