Член сім'ї має право на користування житловою площею після смерті наймача, якщо доведе, що фактично проживав або сплачував компослуги за цією адресою

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.04.2004

Судова палата в цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Ф-ва О.В. до колективного підприємства (далі - КП) "Б." про визнання права користування житловим приміщенням та зустрічним позовом про виселення, ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2002 року Ф-в О.В. звернувся до суду з позовом до КП про визнання права на житлову площу в м. Одесі. Позивач посилався на те, що був членом сім'ї померлих мешканців квартири - М-з С.К. та Ф-ва В.Т., але в прописці йому необгрунтовано відмовляли.

У зустрічному позові відповідач просив виселити Ф-ва О.В., оскільки спірна квартира є власністю КП й надавалася лише М-з С.К. тимчасово на підставі укладеного з нею договору найму, а Ф-в О.В. поселився в ній самоправно після смерті наймача.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 12.07.2002, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 31.10.2002, позов Ф-ва О.В. задоволено.

У касаційній скарзі КП просить скасувати постановлені у справі рішення, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи справу, суд не встановив фактів, з наявністю яких закон пов'язує настання прав та обов'язків у осіб.

Визнаючи за Ф-вим О.В. право на жиле приміщення, судові інстанції виходили з того, що як член сім'ї свого батька, Ф-ва В.Т., він набув передбачене ст. 64 ЖК ( 5464-10 ) право на спірне житло.

Проте із зазначеними висновками погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, власником спірної квартири є КП на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25.10.2001.

27.10.2001 власник уклав із М-з С.К. договір найму цієї квартири.

За життя наймач М-з С.К. з питанням про вселення та прописку Ф-ва В.Т. чи Ф-ва О.В. до власника житла не зверталася.

У довідці Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні N 1 від 06.03.2002 зазначається, що Ф-в В.Т., який проживає за адресою: <...>, перебуває з 27.02.2002 на стаціонарному лікуванні.

У зв'язку з цим суду слід було з'ясувати, де фактично був прописаний та проживав позивач у зазначений період, за яким місцем проживання ніс витрати по оплаті квартплати та комунальних послуг, оскільки відповідно до ст. 21 КпШС ( 2006-07 ) подружжя не пов'язане єдиним місцем проживання і вільно його обирає.

Судом також не встановлено, чи був за життя наймача Ф-в О.В. - членом її сім'ї та чи вселявся до спірної квартири з дотриманням вимог ст. ст. 64, 65 ЖК ( 5464-10 ).

Оскільки у справі судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 334, 336 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу колективного підприємства "Б." задовольнити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12.07.2002 та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 31.10.2002 скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.