Тип: Рішення
Дата: 28 грудня 2005 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.12.2005
(Витяг)
У січні 2002 р. К. звернулася до суду зі скаргою про визнання незаконними зборів і рішень акціонерів відкритого акціонерного товариства "Чернігівський торговий центр "Дружба" (далі - ВАТ). У скарзі, посилаючись на Закон від 18 червня 1991 р. N 1201-XII ( 1201-12 ) "Про цінні папери і фондову біржу", Закон від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII ( 1576-12 ) "Про господарські товариства" (далі - Закон N 1576-XII) та статут ВАТ, К. просила визнати недійсними збори акціонерів від 11 серпня 2001 р. і скасувати всі ухвалені на цих зборах рішення, оскільки, на її думку, цими рішеннями були порушені її особисті права як акціонера.
Також заявниця просила поновити строк звернення до суду зі скаргою, оскільки вона вчасно звернулася до суду зі скаргою від 16 серпня 2001 р., але цю скаргу суд залишив без руху і повернув необґрунтовано, оскільки помилково визначив, що необхідно звертатись із позовною заявою, а тому строк на звернення до суду пропущено не з її вини.
Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 7 лютого 2002 р., задовольнивши прохання К., поновив строк на звернення до суду зі скаргою.
Рішенням від 7 лютого 2002 р. Деснянський районний суд м. Чернігова скаргу К. задовольнив: визнав збори акціонерів ВАТ, проведені 11 серпня 2001 р., неправомірними й усі рішення зборів незаконними, призначивши негайне виконання рішення суду.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 10 вересня 2003 р. ухвалу та рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, постановлені 7 лютого 2002 р., залишив без зміни.
У касаційній скарзі ВАТ просило скасувати постановлені судові рішення з підстав порушення судом норм матеріального й процесуального права та направити справу на новий розгляд.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Так, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що загальні збори акціонерів ВАТ проведені з порушенням вимог статей 10, 41, 43, 45 Закону N 1576-XII ( 1576-12 ), а також із того, що позивачка пропустила строк звернення до суду з поважних причин.
Суд вважав доведеним, що ініціативна група не надала раді ВАТ письмову вимогу з переліком питань порядку денного позачергових зборів, публікація про збори була здійснена менш ніж за 45 днів до їх початку, дата зборів вказана неточно, а акціонери ВАТ К., Ч. й А. не були допущені на збори.
З цим висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції.
Однак зазначені висновки цих судів не можна вважати обґрунтованими з таких підстав.
На думку судів першої та другої інстанцій, рішенням загальних зборів ВАТ було порушено право К. на участь у них, оскільки вона належним чином не була повідомлена про скликання зборів.
Проте суд не врахував того, що згідно зі ст. 41 Закону N 1576-XII ( 1576-12 ) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Рішення загальних зборів товариства відповідно до закону можна визнати недійсними лише за умови, якщо відсутність позивачки могла істотно вплинути на прийняття рішень.
Позивачка не оспорювала наявність кворуму на зборах акціонерів.
Суд першої інстанції не навів вагомих підстав для визнання зборів недійсними і скасування прийнятих на них рішень; не врахував вимог закону й суд апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене, ухвалені у справі рішення не можуть залишатися в силі, а підлягають скасуванню.
Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі обставини, однак неправильно застосували матеріальний закон, що регулює зазначені правовідносини, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає за необхідне ухвалені у справі рішення скасувати й постановити нове - про відмову в задоволенні вимог К.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 336, 341, 346 ЦПК ( 1618-15 ), колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу ВАТ задовольнила частково: рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 лютого 2002 р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 10 вересня 2003 р. скасувала; у задоволенні позову К. до ВАТ про визнання незаконними зборів акціонерів і рішень, прийнятих на них, відмовила.