Тип: Ухвала
Дата: 27 липня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27.07.2006
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Усенко Є.А. (доповідач), суддів Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Степашка О.І., при секретарі Павлушко Р.С., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 у справі N 5/3228-11/357 господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзовніштранс" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.01.2005, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005, задоволено позов ТОВ "Львівзовніштранс" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.11.2004 N 25465/15-2 про визначення податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2004 року в загальній сумі 2345,33 грн., в тому числі 1775,68 грн. - основний платіж та 569,65 грн. - штрафні санкції.
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), оскільки відсутні підстави для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкових накладних.
В касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ). У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова була проведена позапланова перевірка позивача з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2004 року, про що складений акт від 20.10.2004 N 250/15-2, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.11.2004 N 25465/15-2 про визначення позивачу податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2004 року в загальній сумі 2345,33 грн., в тому числі 1775,68 грн. - основний платіж та 569,65 грн. - штрафні санкції.
Рішення контролюючого органу вмотивоване порушенням ТОВ "Львівзовніштранс" підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), оскільки позивачем було включено до податкового кредиту витрати із сплати податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням підпунктів "є", "ж", "д" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону, відповідно до яких податкова накладна має містити зазначені окремими рядками, зокрема, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); ціну поставки без врахування податку.
Згідно підпункту 7.2.3 цього ж пункту податкова накладна ( z0233-97 ) складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні ( z0233-97 ) протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом 7.2.6 цього пункту передбачено, що податкова накладна ( z0233-97 ) видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної ( z0233-97 ) на вимогу покупця останній має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної ( z0233-97 ), встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже і підстави, з якою підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що формуючи податковий кредит на підставі податкових накладних, вказаних відповідачем у акті перевірки як такі, що не відповідають вимогам підпунктів "є", "д", "ж" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), позивач не порушив чинне законодавство. При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовував свій висновок посиланням на пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за N 233/2037, яким встановлені підстави фіктивності та недійсності податкової накладної, відмінні від дефекту форми останньої.
Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки він зроблений без врахування вимог вищезазначених норм матеріального права.
Висновок же суду про заповнення відповідно до чинного законодавства податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит в сумі, що стосується спору, зроблений без дотримання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ), за правилами якого здійснювався розгляд справи, оскільки з наявних у справі копій податкових накладних вбачається, що не всі з них містять адресу місцезнаходження покупця (або містять різні адреси місцезнаходження покупця в одному звітному податковому періоді), кількість (об'єм, обсяги) проданих товарів (робіт, послуг), ціну продажу без урахування ПДВ, обов'язковість зазначення яких у податковій накладній ( z0233-97 ) передбачена підпунктами "д", "є", "ж" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
З огляду на межі касаційного перегляду справи, вказане порушення судом норми процесуального права, як таке, що призвело до прийняття неправильних судових рішень, є підставою для скасування останніх з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір згідно чинного законодавства.
Керуючись п. 6 ст. 223, ст. 227, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ), Вищий адміністративний суд України УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 та рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2005.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).