Тип: Ухвала
Дата: 26 листопада 2003 р.
Статус: Не визначено
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
26.11.2003
(Витяг)
У квітні 2003 р. І. звернувся до суду зі скаргою на дії Державного секретаря Міністерства оборони України. Він послався на те, що наказом від 28 березня 2003 р. N 6, виданим суб'єктом оскарження, його було звільнено з військової служби у запас згідно з підпунктом "є" п. 67 (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (затверджене Указом Президента України від 7 листопада 2001 р. N 1053/2001 ( 1053/2001 ); далі - Положення про проходження військової служби...). Заявник просив визнати зазначені дії Державного секретаря Міністерства оборони неправомірними, оскільки, на його думку, той не мав повноважень щодо його звільнення з військової служби.
Рішенням Військового апеляційного суду Центрального регіону від 21 травня 2003 р. в задоволенні скарги І. відмовлено.
У касаційній скарзі І., не погоджуючись із цим судовим рішенням, просив його скасувати внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення - про задоволення його скарги.
Ознайомившись із матеріалами справи та доводами, наведеними в касаційній скарзі, Військова судова колегія Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд регіону, відмовляючи і. в задоволенні скарги, правильно виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 3 Указу Президента України від 29 травня 2001 р. N 345 ( 345/2001 ) "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" (зі змінами, внесеними Указом від 15 січня 2002 р. N 22/2002 ( 22/2002 ) та підпункту 17 п. 9 Положення про Міністерство оборони України (затверджене Указом Президента України від 21 серпня 1997 р. N 888/97 ( 888/97 ); в редакції, що була чинною на час судового розгляду справи) державні секретарі міністерств належать до числа керівників відповідних міністерств, а Державний секретар Міністерства оборони призначає та звільняє з посад військовослужбовців у порядку, визначеному Міністром оборони України.
Суд встановив, що відповідно до підпункту "в" п. 72 Положення про проходження військової служби... ( 1053/2001 ) звільнення осіб офіцерського складу з підстав, передбачених пунктами 61, 63, 67 цього Положення, у військових званнях до підполковника (капітана II рангу) включно (крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів та за службовою невідповідністю), крім Міністра оборони України здійснюється й іншими керівниками Міністерства оборони, головнокомандувачами видів Збройних Сил України. Тобто Державний секретар названого міністерства при звільненні заявника діяв у межах наданих йому повноважень.
За таких обставин Військова судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу І. залишила без розгляду, а рішення суду регіону - без зміни.