Тип: Постанова
Дата: 26 грудня 2003 р.
Статус: Не визначено
ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.12.2003
(Витяг)
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Луганська від 26 травня 2003 р. Л. притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону від 5 жовтня 1995 р. N 356/95-ВР ( 356/95-ВР ) "Про боротьбу з корупцією" (далі - Закон) і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.
Л., обіймаючи посаду голови Краснолуцької міської ради і будучи державним службовцем 5-го рангу, підписав рішення, прийняте на пленарному засіданні ради, про зменшення ПП (яке стало переможцем конкурсу на проведення ремонту ресторану та його оренду) орендної плати на час проведення ремонту, оскільки в цей період підприємство не мало можливості здійснювати підприємницьку діяльність.
Суд, пославшись на те, що згідно з п. 1 ст. 19 Закону від 10 квітня 1992 р. N 2269-XII ( 2269-12 ) "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності, а органу місцевого самоврядування не надано право встановлювати пільги щодо цієї плати, кваліфікував зазначені дії Л. як надання незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки та прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Розглянувши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що Л. необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
При вирішенні питання про наявність у діях особи складу корупційного правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону ( 356/95-ВР ), суд має виходити з того, що відповідальність за цією нормою можлива лише в тому разі, коли державний службовець, який є посадовою особою, не додержує процедури конкурсу, внаслідок чого можуть бути порушені права інших претендентів, що брали або могли б узяти в ньому участь.
У цьому ж випадку встановлення пільг мало місце не в умовах конкурсу і тому не може розцінюватись як надання незаконних переваг особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Крім того, суд не врахував, що приймати нормативно-правові акти та рішення можна як одноособово, так і колегіально. Згідно із Законом від 21 травня 1997 р. N 280/97-ВР ( 280/97-ВР ) "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення міської ради приймаються виключно на пленарних засіданнях останньої, тобто колегіальним органом, а голова ради лише підписує їх. З огляду на це голова місцевої ради не може нести персональну відповідальність за прийняте нею рішення.
За таких обставин Голова Верховного Суду України постанову судді скасував, а справу закрив за відсутністю в діях Л. складу корупційного правопорушення.