Тип: Ухвала
Дата: 31 серпня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31.08.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Цуркана М.І., судді-доповідача Гуріна М.І., суддів Горбатюка С.А., Сороки М.О., Кобилянського М.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу гр. Я на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2005 та на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 02.02.2006 у справі N 2-7491/05 за позовом гр. Я до Київського міського військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, ВСТАНОВИЛА:
Гр. Я звернулася до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, відповідно до Указу Президента України від 14.07.99 N 847 ( 847/99 ), надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 N 389 ( 389/2003 ), щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 N 829 ( 829-2000-п ), та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 N 173 ( 173/2002 ) з вересня 1999 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2005 у задоволенні позову гр. Я відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 02.02.2006 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2005, ухвалу апеляційного суду міста Києва від 02.02.2006 і ухвалити рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника. Чоловік гр. Я проходив військову службу і після звільнення з неї у 1984 року йому була призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", відповідно до норм яких при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Чоловік позивача під час проходження служби не отримував надбавок, введених Указами Президента України від 14.07.99 N 847 ( 847/99 ), від 05.05.2003 N 389 ( 389/2003 ) та від 23.02.2002 N 173 ( 173/2002 ), а щомісячна премія у розмірі 33,3% законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, а тому підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії не має.
Крім того, згідно з вимогами ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться лише з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені ст. 43 вказаного Закону.
Відповідачем було зроблено перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 1769-15 ), який вступив в законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється, а тому вимоги позивача про те, що перерахунок пенсії повинен бути зроблений з вересня 1999 року є безпідставними.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу гр. Я відхилити, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2005 та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 02.02.2006 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.