Тип: Ухвала
Дата: 22 серпня 2006 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22.08.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Фадєєвої Н.М., судді-доповідача Гуріна М.І., суддів Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Юрченка В.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу гр. Г. на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2005 та на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20.01.2006 у справі N 2-8850/05 за позовом гр. Г. до Київського міського військового комісаріату про донарахування призначеної пенсії, ВСТАНОВИЛА:
Гр. Г. звернувся до суду з позовом до Київського МВК про донарахування раніше призначеної пенсії з врахуванням 40% надбавки посадового окладу, введеної Указом Президента України N 847/99 ( 847/99 ) від 14.07.99, надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 N 389 ( 389/2003 ), щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 N 829 ( 829-2000-п ) та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 N 173 ( 173/2002 ) за минулий час.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2005 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 20.01.2006 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2005 та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20.01.2006 і ухвалити рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу і після звільнення з неї в 1988 році в запас йому призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", відповідно до норм яких при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Позивач під час проходження служби не отримував надбавок, введених Указами Президента України від 05.05.2003 N 389 ( 389/2003 ) та від 23.02.2002 N 173 ( 173/2002 ), а щомісячна премія у розмірі 33,3% законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, а тому підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії не має.
Крім того, згідно з вимогами ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені ст. 43 вказаного Закону.
Відповідачем було зроблено перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" ( 1769-15 ), який вступив в законну силу з 01.01.2005 і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється, а тому вимоги позивача про те, що перерахунок пенсії повинен бути зроблений за минулі періоди є безпідставними.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу гр. Г. відхилити, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2005 та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20.01.2006 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.